Корисні уроки

Христос миє ноги апостолам, Пітер Пауль Рубенс

«Благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно. Бо сказано: “У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі”. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2Кор. 6:1,2), – закликає усіх апостол Павло зі сторінок Святого Письма. Сам же апостол знав що казав, адже тоді, дорогою в Дамаск, коли ще будучи Савлом, особисто зустрівся з Христом, він зрозумів: цілком можливо, що другого шансу для навернення до Бога в нього не буде. Бо надто ВЕЛИКА ЦІНА була заплачена за те, щоб «усякий, хто вірує в Ісуса, не загинув, а мав життя вічне» (див. Ін. 3:16), Настільки велика, що марнувати ціну, яку заплатив Христос за наше спасіння, є справжнім блюзнірством.

Втім, Христові учні напередодні хресних страждань Учителя цього ще не усвідомлювали. Хоча зі слів самого Ісуса знали, що Йому «належить багато постраждати, і відцураються від Нього старійшини, первосвященики та книжники, і буде вбитий, і на третій день воскресне» (Мк. 8:31). Втім, як зауважує євангеліст Марко, апостоли «не розуміли цих слів, а запитати Його боялися» (9:32), що зовсім не заважало ним ділити місця біля Христового престолу, тим самим між собою з’ясовуючи, хто є серед них більший.

Ці суперечки спонукали Ісуса заявити наступне: «Ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними. Але між вами нехай не буде так: хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою. І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом. Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох» (Мк. 10:42-45). Але і ці Христові слова на той момент залишились незрозумілими для Його учнів.

І не тільки незрозумілими (недочутими), але і до певного часу забутими, адже невдовзі вони стали свідками сили-силенної кількості дивовижних подій! Це і звитяжний в’їзд Господній в Єрусалим, і привселюдне вигнання міняйл з торговцями з Храму, і зростаюча конфронтація їх Учителя з юдейським духовенством (хоча, здавалося, куди вже більше?!), навіть засохла смоківниця, напередодні проклята Христом (див. Мк. 11:20), усе це затулило основну мету приходу їх Учителя в Єрусалим: «Не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох». І розпочав це служіння Ісус з найближчого кола, зі Своїх учнів: «Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх. І під час вечері… встав, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався. Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний» (Ін. 13:1-5).

Сказати, що учні були шоковані вчинком Учителя – це ще нічого сказати. Чоловік, Який напередодні на весь Єрусалим заявив про Свою царську гідність, тут зайнявся справою, яку доручали лише слугам! А все те, що сталося невдовзі після цього: і нічна подорож у сад Гефсиманський, яка раптово закінчилась арештом Ісуса, і скорий суд, і страшна страта, і страх перед ревними юдеями, і самогубство Іуди (певно, про його зраду вони дізналися одночасно з цією новиною) лише додали сум’яття в серця і душі розгублених Христових учнів. А попереду на них чекала субота… і ніхто з них вже не пам’ятав, що в неділю, на третій день їх улюблений Учитель воскресне!

Чому може нас навчити ця біблійна історія? Що з Богом нам не доведеться нудьгувати, бо Він надто непередбачуваний. Що в жодному випадку, повторимо, у жодному випадку не можна ігнорувати тих послань, які Господь нам відкриває в Біблії та через життєві обставини. Що Бога не можна міряти (обмежувати) людськими мірками і власними бажаннями. Що після страсної п’ятниці завжди настає неділя Воскресіння. Що в Бога завжди є для кожного благий план, і лише від нашої згоди і бажання залежить, чи буде задіяний цей план, чи він залишиться нереалізованим (тому не зволікайте з Господнім запрошенням). Що в будь-якій біблійній історії можна знайти величезну кількість корисних уроків і не треба обмежуватися тлумаченнями різних коментаторів. Чого всім і бажаємо.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docКорисні уроки

Попередній запис

З іншого ракурсу

Розіпни Його!, Іван Глазунов «Життя мінлива річ» – з цим твердженням погодиться чимало людей, мимоволі згадуючи ... Читати далі

Наступний запис

Божа «бездіяльність»

Зняття з хреста (фрагмент), Василь Верещагін Страсна п’ятниця. Про що варто говорити в цей день? – ... Читати далі