Сподіватися на Бога, а не на людей

Люди часто розчаровуються в Богові, але ще більше вони розчаровуються в інших людях, а деколи і в самих себе. Причин такого розчарування може бути безліч, але сьогодні хотілося б пригадати різновид розчарування в самому себе, викликаний іншими людьми. Як таке взагалі може бути? – Насправді, подібна ситуація зустрічається не так вже рідко, і найчастіше це відбувається, коли певні люди розчаровують  чимось нас, а ми у свою чергу звинувачуємо себе в тому, що довірилися їм або ж на них розраховували. Певно, всім так чи інакше доводилося потрапляти в таку ситуацію. Ситуацію, про яку часто попереджає Біблія: «Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння» (Пс. 145:3), «і допомоги теж», – може додати багацько людей. І не була б подібна ситуація настільки б сумною, якби люди вчилися на власних помилках і не покладалися в подальшому на людей… Але як вчить історія, що вона нічому не вчить, так і більшість людей надалі намагається покладатися на інших людей… щоб знову в них розчаруватися.

Зовсім інший варіант пропонує Біблія: «Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої. Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла: це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх. Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх, і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином» (Притчі 3:5-10), – звісно, можна було навести інший менш об’ємний текст, проте порада премудрого Соломона настільки прагматична, що було б нерозумним навести її в скороченому вигляді, адже стародавній цар запевняє, що сподівання на Господа, а не на розум свій, оберігає людину від багатьох лих (про це і атеїсти знають), але також додає здоров’я і благополуччя. А причина цього полягає в тому, що ми зовсім не байдужі Богові: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7). І не байдужі до такої міри, що Господь поклав життя Сина Свого за кожного з нас (див. Ін. 3:16).

І зважаючи на таку Божу турботу, навіщо покладатися на інших людей, щоб у підсумку розчаровуватися в цих людях і в оточуючому нас світі? Але люди не були б не людьми, якби не ігнорували Слово Боже (принаймні, більшість з людей) і не повторювали власних же помилок (а це притаманно фактично усім людям)… Але є ще один різновид розчарування, який приходить до нас через інших людей. І викликається це розчарування зрадою. Цей різновид розчарування пережили багато українців починаючи з 2014 року, а ще більше з 24 лютого 2022-го. Зрадили і співвітчизники, і в незрівнянно більшій мірі родичі з росії та білорусії. Але в їхній зраді немає нашої ані найменшої провини, їх зрада – виключно результат їх власного вибору, і відповідати за цей вибір доведеться теж виключно їм. Ну а нам просто доведеться пережити цю зраду, як і війну, і лихоліття викликані цією клятою війною. І щоб спромогтися це пережити, краще сподіватися на Бога Живого, ніж на непевних людей і тим самим не розчаруватися в них у черговий раз.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСподіватися на Бога, а не на людей


Ваш коментар:

Попередній запис

Розчарування

Я не був розчарований своїми шкільними роками. Вони були цікавими. Я був розчарований шкільним випускним вечором, його порожнечею. Так вийшло, ... Читати далі

Наступний запис

Синиця чи журавель?

Якщо спитатися людей: чи люблять вони Бога, то більшість без жодних коливань відповість на це питання ствердно: так, вони люблять ... Читати далі