Гірке непрощення

Ми читаємо: «Пильнуйте, щоб хто не позбувся благодаті Божої, щоб якийсь гіркий корінь, що виріс, не завдав шкоди і щоб ним багато хто не осквернився» (Євр. 12:15).

На основі вивчення Нового Завіту і на особистому досвіді багаторічного служіння я побачив, що коли люди перестають підтримувати близькі стосунки з Богом, вони потрапляють у найбільшу пастку – непрощення. Непрощення відкриває двері усіляким помилковим віруванням і поведінці.

У Євангелії від Матфея (розділ 18) Ісус розповідає притчу про великого царя, який приймав звіт від своїх слуг за розпорядження довіреними ним коштами. Один з них був винен цареві десять тисяч талантів. Талант – це не грошова сума, а міра ваги. Талантом користувалися у вимірі золота (2 Царств 12:30), срібла (3 Царств 20:39), інших металів або товарів. У притчі талант є боргом, тому, без сумніву, можна припустити, що йдеться про золото або срібло. Припустимо, це було золото.

Талант золота важив близько 75 фунтів. Це вага золота, яку могла понести людина (4 Царств 5:23). Десять тисяч талантів – це приблизно 750 000 фунтів або ж 375 тонн. Отже, слуга був винен цареві 375 тонн золота. Коли я писав цю книгу, ціна за одну унцію золота (28,3 грама) була приблизно 1200 доларів. Давайте порахуємо. На сьогоднішньому ринку десять тисяч талантів золота дорівнювало б чотирнадцяти мільярдам доларів! Саме стільки була винна ця людина царю! Ісус робить наголос у цій притчі на тому, що борг був такий великий, що людина була не в змозі його виплатити.

Цар наказав продати боржника і усю сім’ю в рабство, щоб погасити борг. Слуга падає до ніг царя і благає про милість, яку цар виявляє йому. Він прощає йому увесь борг.

У цій притчі ми бачимо, що цар символізує Бога Отця. Людина, якій простили борг, показує людину, яка отримала прощення через Ісуса Христа. Коли комусь завдають шкоди, виникає борг. Ви чули такий вираз: «Він за це заплатить»? Прощення – це скасування боргу. Тепер людина була звільнена. Ви бачите, що в цій притчі цар є Богом Отцем, а слуга – той, хто отримав Його прощення через Ісуса Христа.

Проте ми читаємо далі: «Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен» (Мф. 18:28).

Динарий – звичайна денна плата. Припустимо, він дорівнює 100 доларам. Загальна сума виходить приблизно 10 000 доларів. Ви бачите, це чимала сума.

Продовжимо читати: «Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу» (Мф. 18:29,30). Тому, кому простили чотирнадцять мільярдів, товариш заборгував 10 000, але він відмовився простити йому борг і хотів змусити його заплатити. Важливо зауважити, що образи, які ми таїмо один на одного, у порівняні з нашим боргом перед Богом подібні 10 000 і чотирнадцяти мільярдам доларів! Не має значення, наскільки погано з вами обійшлися, це незрівняне з нашими злочинами проти Бога. Можливо, вам здається, що гірше за ситуацію, ніж у вас, немає ні в кого. Але ви не усвідомлюєте, наскільки страшенно обійшлися з Ісусом. Безневинний і непорочний Агнець був принесений у жертву, щоб сплатити наш борг у чотирнадцять мільярдів!

Людина, не здатна простити, забула про те, який великий борг прощений їй самій! Коли ви зрозумієте, що Ісус звільнив вас від великої смерті і вічної муки, ви з легкістю прощатимете інших.

Немає нічого гіршого за вічність в озері вогненному. Там немає позбавлення, черв’як не помирає і вогонь не згасає. Туди ми прямували, поки Бог не простив нас через смерть Свого Сина Ісуса Христа! Якщо людина не може простити, значить вона не усвідомлює реальність пекла і не розуміє любові Божої і Його прощення. Давайте продовжимо читати притчу:

«Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?» (Мф. 18:31-33).

Хочеться зосередити вашу увагу на тому, що в цій притчі Ісус не говорить про невіруючих. Він розповідає про слуг царських, або про народжених згори віруючих. Ця людина вже отримала прощення свого великого боргу (спасіння) і була названа слугою царя. Той, кого вона не могла простити, був її товаришем. Тому ми можемо припустити, що її чекає доля «вірного», що відмовляється прощати.

Я бачу дивний факт. Усі інші притчі в Євангелії люди просили розтлумачити. Проте цю притчу Ісус тлумачить без всяких прохань. Я вірю, причиною став сенс притчі, який Ісус намагався донести до слухачів. Цей сенс особливо важливий, тому Він хотів бути упевненим, що вони усе зрозуміли. Ось тлумачення:

«І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його» (Мф. 18:34,35).

Я хочу вказати на три важливі пункти в цих двох віршах. По-перше, слуга, нездатний пробачити, відданий до мучителів. По-друге, тепер він знову має повертати первинний борг, 375 тонн золота, і, по-третє, саме так вчинить Бог зі всяким «вірним», який не простить свого брата.

Давайте коротко розглянемо кожен з пунктів. Перше: вірний, що відмовляється прощати, буде мучений демонічними духами. Мучителям дано право спричиняти біль, викликати агонію розуму і тіла. На служіннях мені часто доводилося молитися за людей, які не могли отримати зцілення, розраду або звільнення тільки тому, що не відпускали і не прощали від щирого серця. У свою чергу, ця гіркота майже завжди призводить до гніву і образи на Бога. Віра цих людей оскверняється, і, якщо не буде покаяння і прощення, кінець їх буде сумним.

Другий пункт: цьому слузі треба повернути свій первинний борг. Тепер він зобов’язаний зробити неможливе! Цей борг Ісус сплатив на Голгофі. Ви можете зіщулитися від цього, але послухайте слова Ісуса в іншому випадку: «І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші» (Мк. 11:25).

Про кого говорить Ісус? Зверніть увагу на слова «Отець ваш Небесний». Бог не є Отцем грішникам, Він Бог для грішників і Батько для вірних. Невіруючі не моляться. Отже, абсолютно ясно, що Він говорить про дітей Божих.

Давайте продовжимо. «Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших» (Мк. 11:26). Ясніше і не скажеш. Це підводить нас до третього пункту.

Якщо людина відмовляється прощати, їй доведеться оплачувати борг, який вона не в змозі сплатити. Це неможливо, ніхто не може дати Богові викупу за свою душу або за душу брата (див. Пс. 48:8). Ісус каже, що Отець ваш не простить гріхів ваших і віддасть вас на вічні катування. Чи це того варте?

Ми говоримо зараз не про тих, хто долає образу, молиться про те, щоб простити, але про тих, хто наполегливо відмовляється простити. Чи вартує це вічної погибелі? З цієї причини автор Послання до Євреїв знову наполегливо пропонує нам перевіряти себе, щоб звільнитися від будь-якої форми гіркоти, тому що багато хто осквернився нею.

Тепер нам стають зрозумілими слова Ісуса про останні дні Церкви. Він каже: «І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одногоі через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох. Хто ж витерпить до кінця, той спасеться» (Мф. 24:10,12,13).

Зверніть увагу, не «деякі» або «декілька», але багато хто буде скривджений у наші дні. Слова багато хто означає величезна кількість. Образа або непрощення призведуть до беззаконня, і любов безлічі людей охолоне.

Грецьке слово любов, «агапі», означає любов Божу, що сходить у серця християн у момент спасіння. Ісус не говорить про тих, хто помиляється, бо вони ніколи по-справжньому не приймали любов Божу. Ні, Він говорить про справжніх вірних: «Хто ж витерпить до кінця, той спасеться». Грішнику чи обманщику неможливо сказати: «Протримайся до кінця і врятуєшся», адже вони навіть не починали свій забіг!

Попередній запис

Морок темряви

Апостол Петро проливає більше світла: «Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа…» (2Пет. 2:20). ... Читати далі

Наступний запис

Відступ від віри

Писання попереджає нас про те, що серед вірних нашого часу буде відступництво. Павло каже: «Нехай ніхто не спокусить вас ніяк: ... Читати далі