На перший погляд, Книга Йова зосереджена на проблемі страждань, проте, якщо поглянути глибше, вона піднімає зовсім інше питання: доктрину людської свободи. Йову довелося пережити незаслужені страждання, щоб продемонструвати, що Бог вкрай зацікавлений у любові, що проявляється добровільно.
Суперечка, що відбулася між сатаною і Богом, – подія далеко не тривіальна. Звинувачення сатани, що Йов любить Бога тільки тому, що Той «забезпечив його», – це пряма атака на Божий характер. Вона має на увазі, що Бог Сам по Собі любові не заслуговує, а вірні люди, на кшталт Йова, йдуть за Богом тільки тому, що «підкуплені» Ним. Підтвердити або спростувати виклик сатани повинна була реакція Йова після того, як він позбудеться всіх опор віри.
Щоб зрозуміти суть проблеми людської свободи, буде корисним уявити собі світ, в якому кожен отримує те, чого він дійсно заслуговує. Це був би світ справедливості і стабільності, і усі б чітко розуміли, чого чекає Бог. У ньому царювала б законність. Проте, у такого стерильного світу є одна величезна проблема: це зовсім не те, що Бог хоче зробити на землі. Бог чекає від нас любові, любові, що проявляється добровільно, і ми не повинні недооцінювати, як важлива для Нього ця любов. Любов, що добровільно проявляється, настільки цінна, що Бог дозволяє нашій планеті бути раковою пухлиною зла у всесвіті – на якийсь час…
Якби цей світ існував за фіксованими, бездоганно справедливими правилами, то в ньому не було б істинної свободи. Ми б чинили правильно тільки заради власної прямої вигоди, і кожен добрий вчинок був би заплямований егоїстичними мотивами. На відміну від цього, описані в Біблії християнські чесноти розвиваються тоді, коли ми обираємо Бога і Його шляхи всупереч спокусам або спонуканням вчинити інакше.
Бог хоче, щоб ми самі обирали любити Його, навіть якщо цей вибір пов’язаний із стражданням, бо ми присвячені Богові, а не своїм приємним відчуттям і нагородам. Бог хоче, щоб ми зберігали вірність, як Йов, навіть тоді, коли в нас є всі причини в серцях відректися від Нього. Йов міцно тримався за Божу справедливість, будучи кращим в історії прикладом Божої несправедливості. Він не шукав Подателя заради дарів. Позбувшись усіх дарів, він як і раніше шукав Подателя.
З книги «Де Бог, коли я страждаю?»
