Можливо, попри переконаність оточення стосовно начебто високої ефективності російської пропаганди, ми все одно тримаємося думки, що вона є насправді малоефективною річчю. Особливо в середньо, і тим більше, у довгостроковій перспективі. І переконання це ґрунтується на беззаперечному факті підсумкової недієвості брехні, адже правда рано чи пізно завжди виходить назовні. А чим іншим як не брехнею є пропаганда? А переконує нас у недієвості та згубності брехні слово Боже, Біблія.
«Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, тих, що говорять: “Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?”» (Пс. 11:4,5) – от цікаво, що стосовно цих біблійних віршів думають нечестиві російські пропагандисти? Хоча, чесно кажучи, люди із спаленим сумлінням, а інших там насправді просто не залишилося, стосовно цього нічого думають: вони стали заручниками власної брехні та вже нічого не можуть з цим вдіяти. Звісно, якщо взагалі щось хочуть зробити.
«У Богові спасіння моє і слава моя. Бог – поміч моя і пристановище моє. Уповайте на Нього, всі народи, виливайте перед Ним серця ваші, бо Він захист наш. А сини людські – тільки суєта, сини сильних – тільки неправда. Якщо покласти їх на ваги, то всі вони легші за порожнечу» (Пс. 61:8-10), – а це стосовно того, на кого треба зважати і на Кого треба покладатися в житті, а також про справжню ціну людей, зокрема начебто вкрай впливових пропагандистів.
А от що стосовно неправди (пропаганди) каже Книга Притч:
- «Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується» (19:5), і як продовження, ніби нагадування для тих, хто не зрозумів з першого разу: «Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине» (19:9). І ще: «Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик – тільки на мить» (12:19). Йдемо далі.
- «Мерзота перед Господом – вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому» (12:22), – це стосовно того, як Бог ставиться до людей, які обрали для себе в житті шлях неправди. Чи хтось гадав, що Бог ставиться до всіх однаково? Якщо так думали, то краще займіться вивченням Біблії, не сумніваймося, знайдете багато цікавого для себе.
- «Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою» (16:8), – а це біблійна порада стосовно більш ефективного заробляння грошей: хочете, щоб у підсумку гроші принесли вам більше користі? Тоді зовсім не варто вдаватися до неправди. Вторить цьому попередженню ще один вірш з Книги Притч: «Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою» (20:17). Але, здається, що для людей, які заробляють собі на прожиток неправдою, головне – «солодкість» їх життя, а про неминучі наслідки вони задумуються мало. Якщо задумуються взагалі. І наступне попередження їх теж, більш за все, мало отверезить: «Придбання скарбу неправдивим язиком – скороминучий подув тих, хто шукає смерти» (21:6).
- І на останок нашого невеличкого екскурсу стосовно того, що Господь думає про брехунів і загалом неправду: «Хто сіє неправду, пожне біду…» (22:8). До цього слід додати і попередження, з яким ми стикаємося в Книзі пророка Ісаї: «Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке – гірким! Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!» (5:20,21).
Але ці попередження мають значення лише в тому випадку, якщо люди зважатимуть на них, якщо вони будуть мати, висловлюючись біблійною мовою, «страх Господній», який є «початком мудрості» (див. Пр. 1:7). В іншому випадку ці попередження не матимуть сили і люди далі чинитимуть на власний розсуд, ще до того насміхаючись з цих біблійних попереджень, тим самим збільшуючи міру свого беззаконня і назбируючи на свою голову гнів Божий. Так, це займе певний період часу, адже Господь «довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:9). А доки різноманітні нечестивці продовжують дурити усяким простакам голови.
Але тут виникає неминуче запитання: а навіщо людям взагалі голова? Напевно, не тільки щоб шапку носити та вміщувати брехливі образи породжені російською пропагандою, якщо вже мова йде саме про неї. Що заважає таким людям хоча б проявити трохи критичного мислення? Чи для них куди легше йти просто на імовірну загибель, ніж навчитися критично ставитися до власної пропаганди? – Так цей невтішний факт свідчить про загальну дебільність російського населення, а не про ефективність російської пропаганди, яку тут виступає лише неприємним фоном.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Біблійні попередження стосовно неправди
Ваш коментар:
