Плата за невдячність

Проблема багатьох громадян України в тому, що вони не люблять ту землю, на якій живуть. Відразу зауважимо, що любити рідну землю чи землю, на якій живеш, це фактично одна з перших Божих Заповідей даних людям: «І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте» (Буття 1:27,28). А володіння в біблійному розумінні має на увазі шанобливе і мудре до нього ставлення, особливо, коли тобі це доручив (подарував) Бог. В іншому випадку, нешанобливе ставлення, його відкидання є зневагою Бога. А послідовна зневага Божого дару рано чи пізно призводить до біди, що і спіткало в тій чи іншій мірі все українське суспільство.

Слід зауважити, найбільша біда сталася в тих регіонах, в яких, багато, якщо не більшість населення, м’яко кажучи, не любила Україну і все, що було з нею пов’язане. Та що там казати, у багатьох східних та південних регіонах Україну відверто зневажали і в ніщо її ставили. На відміну від росії… І росія прийшла. І фактично все зруйнувала. Як вона зазвичай робить. Ну а ті, хто симпатизував росії, вірив у неї, на власні очі пересвідчилися, що таке насправді є «русский мир» (рос.). Той російський чи то «мир», чи то «світ» загалом інакшим не буває, варто лише поглянути на російську глибинку, яка починається відразу за Москвою, щоб переконатися, що крім зубожіння і розрухи росія давно розучилася щось робити. Так, багато хто від того, що принесла росія, вже прозрів (от цікаво, що раніше їм це заважало зробити?), але багато хто все одно вірить у казку про те, що росія може принести «процвітання» і «добробут» на терени України…

Чи то настільки ефективною виявилася російська пропаганда, чи то ненависть до всього українського забрала в цих людей рештки розуму, але вони продовжують вірити в спільне процвітання трьох «братських» народів, навіть попри те, що щодня від тих «братських» народів на Україну летять ракети. Переконувати таких ошуканих людей (чи свідомих зрадників) – абсолютна марна справа: росія достатньо себе «проявила», щоб розставити всі крапки над «ї». Єдине, що треба знати, так що цих довбнів (тим більше зрадників) – чекає Божий суд і покарання за скоєне: не можна безкарно зраджувати чи то власний народ, чи просто людей, які живуть поруч – як у випадку зрадників, або ж зневажати Божий дар, прекрасну землю, яку Бог усім дав нам – у випадку ошуканих довбнів.

А решті українського люду доводиться сьогодні платити ціну за власну і чужу безвідповідальність: не можна зневажати те, що дає Господь. Навпаки, Божі дари, зокрема Неню, треба цінувати, плекати, дякувати Богові за них і прославляти за всі численні Його благодіяння: «Ти – Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням. Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його» (Пс. 117:28,29). У такому випадку на всіх нас чекає Боже благословення і разом з ним процвітання, попри всі негативні обставини, що склалися на сьогоднішній день у Богом дарованій Україні. Аби нам не забутися дякувати Йому за неї і прославляти Його.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПлата за невдячність


Ваш коментар:

Попередній запис

Навіщо славити Бога?

«Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде; ... Читати далі

Наступний запис

Божа слава і велич неодмінно з’являться над Україною!

Господь іноді любить підводити до краю безодні, вводити до вогняної печі, дозволити кинути нас у лев’ячий рів. Господь має Свої ... Читати далі