Навіщо нарікати?

Але пригадавши в минулому дописі про Божий план-виставу з преображення світу та Його підбір на ролі в цьому плані, не варто забувати, що кожен з нас може в цьому плані отримати для себе провідну роль. Не зважаючи на те, що може займати в цьому світі в соціальному плані вкрай низьке становище. Бути фактично ніким для цього світу. Але не для Бога, Який здатен втілити в житті кожного такого «невдахи» біблійний принцип: «І багато хто з перших будуть останніми, а останні – першими» (Мф. 19:30). На останні місця люди, між іншим, відсувають себе власною зарозумілістю і гординею, адже, згідно Біблії: «Всякий, хто підноситься, принижений буде» (Лк. 18:14). Принижений, до того ж, задля власного блага, щоб не наробив для себе та оточуючих більшої біди…

Але мова зараз йде про те, як отримати для себе провідну роль у Божому плані з преображення світу. Як ми з’ясували раніше, для цього потрібна віра, добрі справи і надія на Бога. Тепер самий час поміркувати над тим, як це втілити у своєму житті. Шляхів, ясна річ, для цього може бути безліч, але ми зі свого боку хочемо вам запропонувати досить простий, який натомість більшість людей чомусь вперто ігнорує. Це шлях інвестування власних грошей в угодні Богу справи.

«Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Мф. 6:19-21), – ці Христові слова узяті з Нагорної проповіді часто люблять наводити для доведення тимчасовості земних статків та стабільності, не минущості статків небесних. Не забувають проповідники вказати і на те, що таке ставлення до земних статків благотворно впливає на свідомість людини: робить її милосерднішою і більш відкритою для сприйняття рятівних біблійних істин.

Звучить все щойно сказане-написане чудово. І цьому не треба дивуватися, адже це є біблійна істина. Хочете вірте, хочете ні – але багато людей схвально сприймають ці слова і цілком погоджуються з ними. Але коли мова заходить до практичної частини… Ну, певно, ви зрозуміли. У кращому випадку люди відбудуться якоюсь грошовою дрібницею, щоб відчепилися, або, як вже заведено, вдадуться до просторових і нікому не потрібних роздумів. Про що саме? – Та яка різниця, якщо ці роздуми нікому не потрібні, а є лише прикриттям жадібності та тимчасовою спробою заспокоїти власне сумління.

І якщо вам у черговий раз захочеться нарікати на жорстокість, підступність і несправедливість світу цього, краще перед тим задумайтеся, що ви особисто зробили для того щоб зробити цей світ хоча б на дрібку кращим? – Шлях для преображення світу цього вказаний, і Бог ніколи не забариться з допомогою, потрібна лише наша згода і участь у цьому. А якщо цього немає, навіщо тоді нарікати? Особливо, коли особисто стаєш причиною жорстокості, підступності і несправедливості цього світу.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНавіщо нарікати?


Ваш коментар:

Попередній запис

Божі критерії

«Весь світ театр, а люди в нім – актори», – цей доволі відомий вислів належить перу Шекспіра. І не можна ... Читати далі

Наступний запис

Наше свідчення

«Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння» (Пс. 145:3), – але переважна більшість людей саме на ... Читати далі