Колись я почував себе духовно неповноцінним, бо ніколи не переживав ефектних проявів Духа і не міг назвати жодного справжнього «дива» у своєму житті. Втім, з часом я дійшов до розуміння, що мої цінності можуть сильно відрізнятися від того, що цінує Бог. Ісус частенько здійснював чудеса неохоче, проте, покидаючи землю, вказав на їх важливість і поклав цю місію на Своїх недосконалих учнів. Подібно до земних батьків, Бог явно отримує більше задоволення, спостерігаючи за незграбними досягненнями Своїх малих дітей, ніж демонструючи власну всемогутність.
Наскільки я можу судити, з Божого погляду величезним кроком вперед у людській історії стали події П’ятидесятниці, що відновили пряму взаємодію духу з Духом, втрачену в Едемі. Я хочу, щоб Бог діяв безпосередньо, вражаюче, неспростовно. Бог бажає «ділитися силою» з такими, як я, здійснюючи Свою роботу через людей, а не нехтуючи ними.
«Сприймайте мене серйозно! Ставтеся до мене, як до дорослого, а не дитини!» – кричить кожен підліток. Бог шанує такі прохання і робить мене Своїм партнером по роботі в Царстві, даруючи мені свободу, хоча повністю усвідомлює, що я зловживатиму нею. Бог чинить так тому, що хоче бачити у Своїх партнерах зрілих улюблених, а не вітряних підлітків.
У шлюбі обидва з подружжя можуть досягти єдності, зберігаючи при цьому свою свободу і незалежність. Але і при цьому, як відомо кожній подружній парі, злиття двох статей у шлюбі виявляє відмінності, на узгодження яких може піти ціле життя.
Я ніколи не зможу звести життя з Богом до якоїсь формули з тієї ж самої причини, за якою я не зможу це зробити і зі своїм шлюбом. Це – живі взаємини, що розвиваються з іншою вільною істотою. Жоден вид стосунків не ставить перед людьми стільки труднощів, як шлюб. Іноді я відчуваю спокусливу тугу за «старомодним» шлюбом, коли ролі і очікування були обкреслені чіткіше і не вимагали кожного разу обговорення. І ще іноді я мрію про втручання ззовні, яке рішуче змінило б одну з наших рис вдачі, що спричиняє нам з дружиною біль. Але і досі нічого подібного так і не сталося. Ми щодня прокидаємося і продовжуємо свій шлях, і з кожним кроком ґрунт стає усе більш твердим.
Саме так діє любов – будь то з видимими партнерами або невидимими.
З книги «У пошуках невидимого Бога»
