З погляду свого «сюжету», закінчення Біблії багато в чому перекликається з її початком. Зруйновані взаємини між Богом і людьми нарешті відновлені, а прокляття, записане в Буття 3, зняте. Запозичуючи образи з Едемського саду, Об’явлення зображує річку і дерево життя, проте тепер замість антуражу саду ми бачимо велике місто, наповнене людьми, що поклоняються Богові. І ніколи більше смерть або печаль не затьмарить цю сцену.
Іван бачить небеса, як здійснення мрії всіх євреїв: Єрусалим відновлений, його стіни – з яшми, а вулиці – з виблискуючого золота. Для когось іншого (скажімо, емігрантів з країн, що розвиваються) небеса можуть втілювати возз’єднання сім’ї і будинок, багатий їжею і свіжою питною водою. Небеса – це виконання всякої справжньої мрії.
Книга Об’явлення обіцяє, що наші заповітні мрії – це не просто фантазії. Вони здійсняться. Коли ми прокинемося під новим небом на новій землі, у нас нарешті буде все те, про що ми так мріяли. Якимсь чином, з усіх поганих новин, відбитих у такій книзі, як Об’явлення, виникають новини добрі: захоплююча Блага звістка, обіцянка нескінченного блага без всяких обмовок. От вже, дійсно, – щасливий кінець.
У Біблії небеса – це не другорядний елемент і не ідея, в яку можна вірити, а можна і ні. Це – остаточна реабілітація усього творіння. Ніколи не зменшуючи серйозність людської трагедії і розчарування, Біблія (чи існує відвертіша книга, ніж вона?), проте, додає одне ключове слово: «тимчасові». Те, що ми відчуваємо зараз, ми відчуватимемо не завжди. Настане час відновлення.
Для тих, хто виявився захопленим стражданнями або в кого зруйнована сім’я, або хто виявився посеред економічних знегод або перебуває в страху, – для усіх них, для кожного з нас небеса обіцяють майбутнє, набагато триваліше і реальніше, ніж дні, проведені нами на землі. Це буде час здоров’я і цілісності, радості і миру. Біблія починається з цієї обіцянки в книзі Буття, і закінчується цією ж обіцянкою – гарантією майбутньої реальності. Кінець стане початком.
З книги «Знайомство з Біблією»
