Усвідомлення нашої безнадійної залежності від часу допомагає нам зрозуміти, чому Бог не відповів на «чому?» Йова. Замість цього Він різко вказав на декілька фундаментальних фактів всесвіту, які Йов навряд чи міг охопити, і попередив: «Надай усе інше Мені». Напевно, Бог тримає нас у невіданні тому, що ні Йов, ні Ейнштейн, ні ми з вами не в змозі осягнути «вигляд зверху».
Ми не можемо зрозуміти, які «правила» застосовувати до Бога, Який живе поза часом у нашому розумінні та все ж іноді входить у цей час. Подумайте про те, яка плутанина оточує слово «передбачення». Чи знав Бог заздалегідь, що Йов залишиться вірним Йому, і Він виграє парі? Якщо так, то хіба це – справжнє парі? А як щодо природних лих на землі? Якщо Бог знає про них заздалегідь, то кого тоді звинувачувати, якщо не Його?
Проте (і це, мабуть, – основна думка, що міститься в рішучій промові Бога до Йова), ми не можемо застосовувати до Бога свої спрощені правила. Суть проблеми розкриває вже саме слово «передбачення». Строго кажучи, Бог не бачить наші вчинки «заздалегідь». Він просто бачить, як ми їх здійснюємо, у Своєму вічному сьогоденні. Кожного разу, намагаючись уявити Божу роль у конкретно узятій події, ми неминуче дивимося «від низу до верху» і судимо про Божу поведінку за мінливими стандартами підвладної часу моральності. Але одного разу ми, можливо, побачимо проблеми на кшталт: «Чи винен Бог у краху того літака?» – абсолютно в іншому світлі.
Давні суперечки Церкви про передбачення і визначення ілюструють наші незграбні спроби осягнути те, що має сенс тільки для нас, хто живе в часі. В іншому вимірі ми, поза всяким сумнівом, побачили б подібні питання абсолютно по-іншому. Біблія свідчить, що Христос був «призначений був іще перед закладинами світу», тобто ще до Адама, гріхопадіння, а значить – і самої необхідності в спокутуванні. Також нам сказано, що благодать і вічне життя дані нам «в Христі Ісусі попереду вічних часів». Як про щось можна говорити, що воно відбувалося «попереду вічних часів»? Ще до створення часу Бог передбачив спокутування пропащої планети, якої ще навіть не існувало! Але коли Він «увійшов» до часу, Божому Синові довелося жити і померти за правилами нашого обмеженого часом світу.
З книги «Розчарування в Богові»
