До студентів Віргінського політехнічного інституту…
Я хотів би сказати, що біль, який ви відчуваєте, зникне, розчиниться і ніколи не повернеться. Проте що сталося 16 квітня 2007 року назавжди залишиться з вами. Через цей день і дій одного розлюченого юнака ви тепер ніколи не будете такими, як раніше.
Тому я не можу сказати те, що хотів би – що все це мине. Замість цього я вказую на біль, який ви відчуваєте зараз і відчуватимете в майбутньому, як на ознаку життя і любові. У мене на шиї – ортез, бо я зламав її в автокатастрофі. Коли я лежав прив’язаним до жорстких носилок, мені в перші декілька годин відмовлялися давати знеболююче, тому що їм треба було стежити за моїми реакціями. Лікар постійно перевіряв мене. Він рухав мої кінцівки і запитував: «Так боляче? Ти відчуваєш це?» Правильною відповіддю, яку відчайдушно хотіли почути ми обидва, було: «Так. Боляче! Я відчуваю це!» Будь-яке відчуття підтверджувало, що мій спинний мозок не пошкоджений. Біль був свідоцтвом життя, взаємозв’язки органів, ознакою, що моє тіло залишається цілісним.
У скорботі любов і біль нероздільні. Юнак на ім’я Чо не відчував скорботи, розстрілюючи ваших друзів, бо він не відчував любові до них. Ви відчуваєте цю скорботу, бо між вами і загиблим був взаємозв’язок. Убиті належали до того ж тіла, що і ви. Коли страждає тіло, страждаєте і ви. Пам’ятаючи про це, пересилюйте скорботу, а не просто намагайтеся приглушити. Погоджуйтеся з нею, як з ознакою життя і любові.
Я закликаю вас довіритися Богові, Який може виправити те, що зараз здається непоправним. За десять днів до стрільби в цьому місці християни по всьому світу згадували про найпохмуріший день в історії людства – день, в який злі люди люто повстали на Божого Сина і убили єдину дійсно невинну Людину з усіх, хто колись жив. Проте ми згадуємо цей день не як похмуру п’ятницю, трагічну п’ятницю або п’ятницю відчаю, але називаємо її Благою п’ятницею. Цей жахливий день призвів до спасіння світу і Пасхальної неділі.
Проповідь «Де Бог, коли я страждаю?», у політехнічному інституті Вірджинії за два тижні після масового вбивства студентів, журнал «Християнство сьогодні», червень 2007 року
