
Чи не абсурдно вважати, що одна людська істота – крихітна точка на крихітній планеті – може змінити хід історії цілого всесвіту? Друзям Йова саме так і здавалося. Проте, перші і завершальні розділи Книги Йова свідчать про те, що Бог був сильно вражений реакцією однієї людини, і тоді вирішувалися питання всесвіту. (Пізніше, у слові, зверненому до пророка Єзекіїля, Бог з гордістю вкаже на Йова, назвавши його одним зі Своїх улюбленців разом з Даниїлом і Ноєм.)
Приклад Йова, зображений у різких контрастах, показує, як життя на землі впливає на всесвіт. Я дійшов до переконання, що сцена з парі в першому розділі (де сатана заявляє про те, що в скрутні часи люди швидко залишають Бога, і Бог, прийнявши цей виклик, дозволяє випробувати Йова) містить послання про велику надію для кожного з нас. Мабуть, у цьому і полягає найсильніший і нескороминущий урок Книги Йова. Результат цього парі – рішуче підтвердження того, що віра однієї людської істоти, безумовно, має дуже велике значення. Йов довів важливість нашої реакції на випробування. Уся історія людства (і, по суті, моя власна історія віри) міститься в рамках великої драми історії всесвіту.
Біблія насичена натяками на те, що парі, подібні до описаного в Книзі Йова, розігруються також і в житті інших вірних. Ми в Бога – головний наочний посібник, Його експонат для демонстрації силам у невидимому світі. Апостол Павло зображував себе виставленим на загальний огляд: «Ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям», – після чого додає приголомшливе: «Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів?»
Ми, люди, населяємо сущу порошинку: планету на далекій околиці спіралевидної галактики – одній з мільйона мільйонів подібних же галактик в осяжному всесвіті, – проте Новий Заповіт доводить, що те, що відбувається тут з нами, насправді допомагає визначити майбутнє цього всесвіту. «Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих», – переконано підкреслює Павло. Фізичне творіння, що «стогне» в муках і тлінні, може бути звільнене тільки перетворенням людських істот.
З книги «Розчарування в Богові»