1 квітня – Жадання благодаті

У 1991 році в Росії я бачив у людях жагу благодаті. Економіка, як і все суспільство, знаходилася в стані вільного падіння, і кожен шукав винуватого. Я зауважив, що прості жителі Росії поводяться як залякані діти: опущені голови, невпевнена мова, блукаючий погляд. Кому вони могли довіряти?

Я ніколи не забуду одні збори, на яких московські журналісти плакали (я ніколи раніше не бачив, щоб журналісти плакали), коли Рон Ніккель з Міжнародного тюремного братерства розповідав про безліч підпільних церков у радянських виправних таборах. Упродовж сімдесяти років в’язниці були сховищем істини – єдиним місцем, де можна було безпечно вимовляти Боже ім’я. Саме у в’язницях, а не в церкві, люди, подібні Солженіцину, знаходили Бога.

Рон Ніккель також розповів мені про свою розмову з одним генералом МВС, який чув про Біблію від старих вірних і захоплювався нею, але як музейним експонатом, а не чимось, чому слід вірити. Проте, нещодавні події змусили його переглянути своє ставлення. Наприкінці 1991 року, коли Борис Єльцин підписав указ про закриття всіх державних, обласних і місцевих комітетів Комуністичної партії, МВС забезпечувало збереження майна і коштів комуністичних організацій. «Жоден партійний чиновник, жодна людина, на яку безпосередньо впливало це закриття, не протестував», – сказав генерал. Він протиставив це сімдесятирічній кампанії із знищення церкви і викорінюванню віри в Бога. «Християнська віра пережила ідеологію, церква відроджується, і нічого подібного цьому відродженню я ще не бачив».

У 1983 році група сміливців з «Молоді з місією» розгорнула в пасхальний ранок на Червоній площі транспарант з написом «Христос воскрес!» Люди старшого покоління, що виявилися там, побачивши його, опускалися на коліна і плакали. Незабаром порушників порядку, що співали гімни, оточили солдати. Розірвавши транспарант, вони потягнули місіонерів у в’язницю. Менше ніж через десять років люди по всій Червоній площі вітали один одного в Пасхальну неділю традиційним: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

З книги «Що дивного в благодаті?»

Попередній запис

31 березня – ¡Ha Resucitado!

Воскресіння Христове, Гельмут Фрельке Навчаючи групу добровольців під час зведення будинку для бідних, Бад Оглі ледь ... Читати далі

Наступний запис

2 квітня – Пан, який відлучився

Настанова апостолам, Джеймс Тіссо За чотирма притчами, записаними в Євангелії від Матвія 24-25, є видимою одна ... Читати далі