Під час бурхливого тижня 2008 року, коли світові фондові ринки пережили падіння в сім трильйонів доларів, мені зателефонував редактор журналу «Time». «Як слід молитися під час таких криз?» – запитав він. У процесі бесіди ми дійшли висновку про існування трьох рівнів молитви.
Перший рівень дуже простий. Це – інстинктивний заклик про допомогу. Погляньте, наприклад, на молитву Ісуса в Гефсиманії. «Піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю», коли Він «тужив смертельно». Проте, Його молитва перейшла від: «Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу!» – до: «Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!». Молитва позбавила Ісуса від тривоги, зміцнила Його сподівання на люблячого Отця і дала сміливість прийняти хрест.
Коли я молюся з наміром не лише говорити, але ще і слухати, я можу перейти на другий рівень – роздуми. Ну, гаразд. Я залишився практично без коштів для існування. І що ж я можу винести з цієї явної катастрофи? Тут на думку спадає одна пісня, яку діти учать у недільній школі: «Мудрець звів будинок свій на скелі, і будинок його під бурею встояв». І далі: «А от дурень звів на піску. І линула злива, і розлилися річки».
Часи кризи – це добра можливість з’ясувати, на якому фундаменті я будую своє життя. Якщо я покладаю все своє сподівання на фінансову стабільність або на здатність держави вирішити мої проблеми, то можна не сумніватися, що я побачу, як мій будинок рухне. («І буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав».)
У той тиждень, коли стався фінансовий обвал, рівень інфляції в Зімбабве досяг рекордної відмітки: 231 мільйон відсотків. Це веде мене до третього рівня молитви за часів кризи: я потребую Божої допомоги, щоб відвести погляд від власних проблем і поглянути із співчуттям на тих, хто перебуває в по-справжньому відчайдушному становищі.
У дні падіння Римської імперії християни підставляли плече допомоги численним жертвам, а годувальниці збирали уздовж доріг кинутих немовлят. Яким свідоцтвом світу було б рішення християн у скрутні часи більше жертвувати на спорудження житла для бідняків, боротьбу зі СНІДом в Африці і проголошення цінностей Божого Царства суспільству, що перебуває в занепаді і рухоме прагненням до слави.
Подібна реакція суперечить всякій логіці… але тільки для тих, хто не сприймає серйозно мораль простої притчі Ісуса про будівництво будинку на міцній основі.
Авторська колонка в журналі «Християнство сьогодні», січень 2009 року
