«І повірили ниневитяни Богу, й оголосили пост, і вдяглися у веретища, від великого з них до малого. Це слово дійшло до царя Ниневії, і він устав із престолу свого, і зняв із себе царське облачення своє, й одягся у веретище, і сів на попелі, і повелів проголосити і сказати у Ниневії від імені царя і вельмож його: “щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили, і щоб покриті були веретищем люди і худоба і сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх. Хто знає, можливо, ще Бог змилосердиться і відверне від нас розпалений гнів Свій, і ми не загинемо”» (Іони 3:5-9), – загалом книга пророка Іони, це книга суцільних парадоксів.
Передусім, нас дивує своєю поведінкою Іона, який виступає тут у ролі Божого пророка. Загалом, хто такий Божий пророк? Це людина, яка має звіщати людям Божу волю, тим самим виконуючи волю Божу стосовно себе. Але єдине, що нам відкривається в Іоні, – це якраз те, що він волю Божу виконувати категорично відмовляється! Далі – більше. Попри всі негаразди, викликані власним небажанням виконувати Божу волю, Іона дістається до визначеного Богом пункту призначення – до поганської Ниневії, де місцеві жителі, – от лише хто би міг про таке подумати! – прислухаються до проповіді про скорий кінець міста та оголошують триденний піст. Далі – ще цікавіше.
Промова царя, наведена на початку допису, швидше личила ізраїльському цареві, вихованому за буквою книг Старого Завіту (книг Нового Завіту на той момент ще не існувало), ніж поганському цареві. Проте ці слова належить саме йому, володареві міста, злодіяння якого, висловлюючись біблійною мовою, дійшли до престолу Божого, тобто до такої міри, що Господь вирішив покласти всьому край: як злодіянням, так і самому місту разом з його жителями. Власне це жителям Іона і повідомив. І раптом, такий несподіваний фінал: «І повірили ниневитяни Богу», у результаті чого «побачив Бог діла їхні, що вони навернулися від злого путі свого, і пожалів Бог щодо біди, про яку сказав, що наведе на них, і не навів» (Іони 3:10).
Але Іона проти! Він чекає скорого знищення міста, попри те, що Господь помилував його. Питається, що це за пророк Божий, що постійно невдоволений Божою волею і крім того намагається нав’язати Богові власну точку зору? Єдиний епітет, що спадає на думку – це унікальний Божий пророк. Але які цінні уроки ми можемо отримати з цієї суперечливої біблійної постаті – пророка Іони?
Передусім, щоб у світі не відбувалося, як би люди не противилися Божій волі, щоб вони не намагалися робити – все буде так, як постановив Господь. А все через те, що Господь – всемогутній, і тільки Він рухає людською історією, даючи нам можливість добровільно виконувати Божу волю, або ж свідомо противитися їй, одночасно з тим виконуючи її. Іона переконався: навіть якщо ви намагаєтеся сховатися на краю землі чи на дні морському, Господь пошле вам велику рибу, щоб доставити вас до місця призначення. Місця вашого особистого призначення. Повторимося, хочете ви цього чи ні, але все буде згідно Божої волі, проте якщо ви особисто рішили коритися їй, то тим самим ви значно полегшите життя. Собі та оточуючим.
По-друге, Господь шанує нашу думку в тому випадку, коли ми є відвертими з Ним. Навіть тоді, коли ми намагаємося вчити Його, вказувати як Йому слід «правильно» чинити і взагалі плетемо усіляку нісенітницю. Зазвичай, ми так поводимося більшу частину часу. Але, як не дивно, Богові подобається слухати нас, попри те, що все відбуватиметься згідно Його волі. Але висловити свою думку з цього приводу ми все одно можемо.
По-третє, не варто недооцінювати сили щирого покаяння. Власного та інших людей. Виявляється, Господь може змінити Свої плани, якщо люди щиро каються в скоєних гріхах. Втім, Господь «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини» (1Тим. 2:4), так що весь хід людської історії підпорядкований цій меті.
Але, попри весь позитив, який можна отримати з історії успіху проповіді пророка Іони, не варто забувати, що все це стосуватиметься вас лише в тому випадку, якщо ви не будете проти мати особисті стосунки зі своїм Творцем. В іншому випадку, вас нічого доброго не очікуватимете: не в цьому житті, не в житті майбутнього віку. Так що «глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві, отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа» (Еф. 5:15-17). Хоча, певно, у чому полягає Божа воля стосовно вас, ви добре знаєте.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Пізнати Божу волю
Ваш коментар:
