Цар Я.
Були часи, коли Страсна п’ятниця була днем жалоби. Богослужіння відправляли в храмах у чорних ризах, у супроводі сумних мелодій на зразок «Гірких жалів».
Страждання й смерть Христа, безперечно, породжують у наших душах співчуття й жаль, але в нашому переживанні Страсної п’ятниці ми повинні піти ще далі. Отож чорні ризи замінили на червоні, що було не лише колористично-естетичною зміною, а й спробою наголосити на тому, що досі, здається, перебувало в тіні.
Червоний колір – це колір крови й водночас любови, це колір царських шат. Страсна п’ятниця не є днем падіння й поразки Ісуса перед великодньою перемогою воскресіння, бо це ВЖЕ є день тріумфу й слави.
Ісус – Цар і Господь. Сатану, який переміг у раю на дереві пізнання добра й зла, було переможено на іншому дереві. Цим іншим деревом є хрест – шибениця, залита кров’ю. І це символ перемоги, а не поразки.
