Тріумф хреста (Ів. 18:1-19:42)

Цар Я.

Були часи, коли Страсна п’ятниця була днем жалоби. Богослужіння відправляли в храмах у чорних ризах, у супроводі сумних мелодій на зразок «Гірких жалів».

Страждання й смерть Христа, безперечно, породжують у наших душах співчуття й жаль, але в нашому переживанні Страсної п’ятниці ми повинні піти ще далі. Отож чорні ризи замінили на червоні, що було не лише колористично-естетичною зміною, а й спробою наголосити на тому, що досі, здається, перебувало в тіні.

Червоний колір – це колір крови й водночас любови, це колір царських шат. Страсна п’ятниця не є днем падіння й поразки Ісуса перед великодньою перемогою воскресіння, бо це ВЖЕ є день тріумфу й слави.

Ісус – Цар і Господь. Сатану, який переміг у раю на дереві пізнання добра й зла, було переможено на іншому дереві. Цим іншим деревом є хрест – шибениця, залита кров’ю. І це символ перемоги, а не поразки.

Попередній запис

Дотик благодаті (Ів. 17:20-26)

Благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене. Як це добре, що Ісус не забув про ... Читати далі

Наступний запис

Дякую (Ів. 19:41-42)

А в саду [був] новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони ... Читати далі