Важка ноша правди (Ів. 17:11-19)

Освяти Ти їх правдою!

«Освяти Ти їх правдою!» (Ів. 17:17). Святість і правда. Між цими двома поняттями існує глибокий зв’язок. Не буває святости без правди й правди без святости.

Цей нерозривний зв’язок пояснює нам, чому так важко досягти святости, чому мало хто осягає її. Отож, так важко стати святим тому, що дуже важко жити правдою. Особливо тією правдою, яка стосується конкретно нашого життя. Правдою не лише про нашу велич, а й про наші слабкості, правдою не тільки про доброчесність, а й про гріх, не лише про нашу шляхетність, а й про ницість. Важко це чути, важко це проковтнути, важко це прийняти.

Тож цілі маси людей воліють жити здалеку від правди. Обирають видимість, надівають маску, виряджаються в гарне пір’я. Таке життя, безперечно, легше, менш болісне. Та от тільки… чого варте таке життя?

Попередній запис

Моє – це Твоє (Ів. 17:1-11)

Усе бо Моє – то Твоє. Неймовірною є спільність і єдність Отця із Сином: «Усе бо Моє – то Твоє, ... Читати далі

Наступний запис

Дотик благодаті (Ів. 17:20-26)

Благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене. Як це добре, що Ісус не забув про ... Читати далі