Розділ 3:1-26 – Оздоровлення кривого; Петрова проповідь у Храмі

3:1-10 – Оздоровлення кривого

Петро та Іван ідуть до Храму, щоб здійснити пообідню молитву та жертвоприношення (Вих. 29:38-42; 2Хр. 31:3; Лк. 1:8-23). Там вони зустрічають кривого чоловіка, якого приносять і кладуть біля дверей Храму, що звалися Красними, де він зазвичай просив милостиню. Петро звертається до нього: «Подивися на нас!» (в. 4). Кривий чоловік має звернутися до Бога і попросити про допомогу, і Бог, Який діє через апостолів, відновить його силу і підніме його (пор. Пс. 25:15-16; 145:14-15).

Петро оздоровлює того чоловіка «у Ім’я Ісуса Христа Назарянина» (в. 6). Це центральна частина оповідання (пор. 3:16; 4:7; 10:17,30). Ім’я «Ісус» означає «YHWH дає спасення» (пор. 4:12). Оздоровлення кривого чоловіка знаменує собою початок нової ери, упродовж якої Господь спасає людей через Ісуса. Це твердження далі підкреслене тим, що люди часто звертаються до імени Ісуса й спасительного діяння Бога.

Що означає спасення? Автор говорить про спасення не виразно, а на рівні підтексту, через символи, які зустрічаються в оповіді про «кривого чоловіка», який врешті-решт «ходить, підскакує і хвалить Бога» (в. 8). Ця деталь нагадує нам фрагмент Іс. 35:6 («тоді буде скакати кривий, немов олень»); наступні вірші Дій 3 містять досить багато алюзій до Іс. 35: про «радість», «Господь приходить, щоб спасати» (в. 4) і давати силу «спотикливим колінам» (пор. Лк. 7:22). Глава Іс. 35 присвячена поверненню юдеїв із вавилонської неволі, яке пророк розглядає як другий Вихід: Бог ще раз звільнює Свій народ від гноблення і знову приводить до його батьківської землі. Тепер Лука показує, що Ісая не лише звертається до Книги Виходу, але й говорить про майбутнє звільнення. Звільнення, яке приніс Ісус, є третім і навіть більш важливим Виходом, звільненням і поверненням (пор. 1Пет. 2:9-10, цит. Вих. 19:5-6 та Іс. 43:20-21).

У нашій оповіді кривого чоловіка приводять до дверей Храму, щоб просити милостиню. Згідно з правилами дотримання святости Храму, сліпих та кривих (як і інших людей із фізичними вадами) вважали ритуально нечистими, тому їм забороняли заходити всередину (Лев. 21:18; пор. 1Сам. 5:8). Як тільки він отримує оздоровлення, він може зайти до Храму, щоб прославити Бога разом із Петром та Іваном. Завдяки імені Ісуса кривий чоловік звільнений від (ритуальної) нечистоти і тепер має доступ до Храму, що є домом Божим. Це також символ спасення, яке приносить Ісус. Наш Спаситель спасає нас від моральної нечистоти гріха і дає нам право ввійти в Божий дім, а саме – до неба, куди Він сам уже пішов раніше за нас. Ісус показав дорогу до Отця.

Ще символічнішим є жест Петра, коли він узяв за руку кривого чоловіка й допоміг йому встати. Це нагадує фрагмент Мр. 9:27, де Ісус після Свого преображення зцілює юнака, хворого на епілепсію, і цей епізод будує паралель між іменем Петра та Ісуса (пор. Мр. 1:31, оздоровлення тещі Петра, де вжито такі самі лексичні засоби). У Євангелії від Марка юнака, якому Ісус допоміг звестися на ноги, присутні вважали вже мертвим. Мало того, дієслово «підвів його» у Євангелії від Марка та в Книзі Дій апостолів – це те саме дієслово, яке вживають, говорячи про воскресення людини з мертвих (пор. Лк. 7:14; 8:54). Отже, оздоровлення кривого чоловіка вже є тим зціленням, що символізує подальше зцілення: воскресення, яке ми отримуємо з Христом.

3:11-26 – Проповідь Петра в Храмі перед юрбою людей

Природно, що Петро, використовує всяку можливість звернутися до юрби людей, яка збирається в Храмі. Він пояснює, що зцілення сталося не завдяки силі апостолів, але завдяки імені Ісуса. Бог прославив Сина Свого Ісуса. Люди та їхні релігійні провідники звинуватили «Святого та Праведного», але Бог воскресив Його з мертвих, чого апостоли були свідками (вв. 12-16).

Називаючи Ісуса Сином Божим (в. 13), Петро порівнює його зі «Отроком Господнім», бо саме цей вираз є лейтмотивом кількох важливих пісень Книги Ісаї. Отрок, обраний Богом, був покликаний виконати місію звільнення людей (Іс. 42:1-9 та пор. 35:1-10; 61:1). Він повинен був звільнити Божий народ, що потерпав від вавилонського рабства, але Його влада також мала бути поширена на всі народи, які перебували в темряві (Іс. 49:1-6). Він був принижений та підданий стражданням, але Бог виправдав Його (Іс. 50:4-11). Перші християни вважали, що Ісус є тим, чия доля й місія збігалася з долею та місією загадкової постаті, змальованої в СЗ. Своєю смертю та воскресенням Ісус повною мірою виконав пророцтво про те, що Отрок постраждає та помре за гріхи інших, але Бог Його підніме й дасть Йому сили (Іс. 52:13-53:12).

Ісус, Святий та Праведний (в. 14), був освячений та посланий Богом виконати місію як Отрок Господній (Іс. 49:5) і пророк Єремія (Єр. 1:5; пор. Ів. 10:36). Отрок Ісус є Святий, бо Він пророк, освячений ще в лоні матері і посланий у цей світ зі спасительним словом Господа.

Іс. 53:11 об’єднує титул Отрока з титулом Праведного. Коли Ісус помер, сотник, згідно з Лк. 23:47, проголошує: «Дійсно праведний (невинний) був Чоловік Цей!», тоді як згідно з Мт. 27:54 та Мр. 15:39 він називає його «Сином Божим». Муд. 2:18 пояснює взаємозв’язок між цими двома титулами, де «праведний» та «син Божий» означає того, хто користується особливою Божою опікою. Увесь фрагмент Муд. 2:12-3:9 набуває повного значення в аспекті смерти та воскресення Ісуса – так, як Петро вказує на це в Дії 3:14-15 (пор. Мт. 27:43) – бо автор змальовує праведника, якого злі люди засудили на смерть, але Бог його виправдав.

Отже, незважаючи на все те, що сталося, Отрок Господній живий – Його учні є свідками цих подій, і Петро свідчить про воскресення «Праведного», оздоровивши хворого в Його ім’я біля Красних дверей Храму. Ісус готовий виконати місію, для якої Бог Його обрав і освятив: звільнити людство від влади зла, яке панує над світом.

У другій частині своєї промови (вв. 17-26) Петро повертається до тем, яких він уже торкався у своїй проповіді на свято П’ятдесятниці. Він звертається до своїх слухачів із закликом покаятися й навернутися до Бога, щоб отримати прощення гріхів (вв. 19-20; пор. 2:38). Стародавні пророки закликали людей відмовитися від ідолопоклонства та навернутися до Бога, обіцяючи, що Бог відновить їх на їхній власній землі (пор. Іс. 43:25; Єр. 16:14-15; 23:7-8; 24:5-7; 50:19-20; Ос. 11:11). Ісус перебуватиме на небесах, аж поки не настане час Йому повернутися як новому Іллі та здійснити «відновлення всього» (вв. 20-21; пор. 1:6-11; 2:33). Це насправді Він є пророком, прихід якого передбачав Мойсей (вв. 22-3; пор. Втор. 18:15-19). Зазначений фрагмент завершується покликанням на завіт Авраама (вв. 25-26; пор. 7:2), до чиїх нащадків був насамперед посланий слуга.

Попередній запис

Розділ 2:42-47 – Життя новоствореної Церкви

Зростання спільноти вірних – це головна тема першої частини Дій апостолів, що обрамлює картину життя єрусалимської Церкви. Щойно ми зазначили, ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 4:1-31 – Петро та Іван перед синедріоном; спільна молитва Церкви

4:1-22 – Петро та Іван перед синедріоном Зцілення кривого та промова Петра викликали негативну реакцію з боку первосвящеників та саддукеїв, ... Читати далі