Світло (Лк. 15:1-10)

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла

У притчі про драхму його названо прямо. У притчі про заблукану вівцю можемо здогадатися, про що мова. А йдеться про світло. Не запаливши світла, жінка не знайшла б загубленої монети. Без світла, хоча б слабенького – місяця чи якогось смолоскипа, пастух навіть не вирушив би в дорогу.

У житті нам потрібне світло. Так легко зійти на манівці, так легко в цьому житті заплутатися. Світло допомагає. Розповідаючи про Ісуса, Біблія каже, що Він є справжнім світлом, яке просвітлює кожну людину (Ів. 1:9).

Є такі люди, які не можуть заснути без засвіченої лампи, – просто потребують цього, щоб почуватися в безпеці. Якщо й ми хочемо почуватися безпечно, то теж мусимо мати запалене світло – постійну присутність Ісуса. І не лише вночі, а й удень, кожної миті нашого життя.

Попередній запис

Нічого не доведено до кінця (Лк. 14:25-33)

Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг Хто з нас не любить мріяти? Зробимо те й те, а потім ... Читати далі

Наступний запис

Розкриті обійми (Лк. 15:1-3,11-32)

А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию ... Читати далі