Шлях до світла

«Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне» (Мф. 4:17), – цей Господній заклик відомий багатьом. Навіть тим людям, які жодного разу не тримали в руках Біблії, проте зіткнулись з християнською проповіддю. Покаяння, тобто розкаяння перед Богом у скоєних гріхах і намір жити інакше ніж раніше, вкрай необхідне для встановлення нормальних стосунків з Богом. Точніше, стосунків з Богом взагалі не буде, якщо з боку людини не буде щирого покаяння. Це буде лише самообман: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного» (Мф. 7:21).

У чому ж полягає воля Божа? Божа воля передусім полягає в утриманні людини від гріха, в її святості: «Бо воля Божа є святість ваша» (1Сол. 4:3). Це неможливо втілити хоч в якійсь мірі в житті без Божої допомоги: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5), – казав напередодні Своїх хресних страждань Господь Ісус Христос Своїм учням. Ті слова не в меншій мірі стосуються абсолютно всіх нас: ми не здатні без Божої допомоги здійснити дійсно щось хороше. І щоб пересвідчитися в цьому, людині деколи потрібні роки, якщо не десятиліття життя. Звісно, якщо вона власне намагається в житті зробити дійсно щось добре і важливе.

Якщо ж ні, то навряд чи в цієї людини виникне тяга до покаяння, тобто усвідомлення власної недосконалості і неможливості з цим щось зробити: «Добра, якого хочу, не роблю, а зло, якого не хочу, роблю. Якщо ж роблю те, чого не хочу, вже не я роблю те, але гріх, що живе в мені. Тож я знаходжу закон, що‚ коли хочу робити добро, лежить у мені злоБідна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти? Дякую Богові моєму через Ісуса Христа, Господа нашого» (Рим. 7:19-21,24,25).

Проте, повторимося, подібне розуміння виникає лише в тому випадку, коли людина протягом життя намагається робити дійсно щось добре і важливе, і в неї, у силу зіпсутості людської натури, на цьому терені нічого не виходить. Так поступово людина приходить до розуміння потреби в Богові у власному житті. А ця потреба поступово відкриває людині всю глибину її ницості та морального падіння… При чому лише частково, адже мало хто з людей зможе витримати споглядання своїх гріхів (і наслідків цих гріхів) у повній мірі.

От так поступово починається шлях покаяння, поступової зміни людського життя, шлях від темряви до світла. Саме поступової, адже як жодна людина не в силах відразу побачити всю свою гріховність і все те зло, що вона принесла у світ, так само жодна людина не в силах полишити всі свої колишні гріховні звички та пристрасті, що вирували в ній. Лише час, перебування в слові Божому і сподівання на Бога здатні принести в людське життя дійсно кардинальні зміни.

Але існує ще один шлях до розуміння потреби в Богові у власному житті. Це відбувається в тому випадку, коли людина опускається на соціальне дно, коли вона розуміє, що вибратися з цього дна вона власними силами ніколи не зможе. У подібній ситуації досить часто опиняються наркозалежні люди, і для більшості людей саме вони є наочним прикладом того, що робить з людиною гріх. Часом це розуміють і самі наркомани. Але не всі, для багатьох з них їхнє моральне і соціальне падіння є нормальним станом справ, але знаходяться серед них і ті, що в якійсь момент розуміють, що вони опинилися на самісінькому дні, нижче якого вже розпочинається пекло. Лише таке усвідомлення підштовхує їх до розуміння потреби в Богові, саме тоді починається їхній шлях угору, до світла.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docШлях до світла


Ваш коментар:

Попередній запис

Він залежний… лише від Ісуса Христа!

Якщо «смириться народ Мій, який називається ім’ям Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і навернуться від злих шляхів ... Читати далі

Наступний запис

Залежність від наркозалежних

Коли заходить мова про наркозалежних, завжди мають на увазі людей, які споживають ті чи інші наркотичні речовини, проте є групи ... Читати далі