Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця.
Яким був найбільший розкол у Церкві? Поділ на Схід і Захід? Лютер і протестантизм? Нічого з переліченого. Цей розкол почався набагато раніше та завдає неабиякого болю й тепер. Ідеться про поділ Церкви на тих, хто активний у цій Церкві, і на тих, хто пасивний. Можна сказати й трохи інакше: поділ на тих, хто відповідальний за Церкву, і тих, кому цієї відповідальности за Церкву не вистачає. Пасивна, бездіяльна людина завжди безвідповідальна.
Часто цей поділ збігався з поділом на клір і мирян. Сьогодні ця ситуація змінюється, але дуже повільно та з великим опором.
На жаль, у Церкві далі багато пасивности. Приходять натовпи, але вони вважають за краще придивлятися, доброзичливо вболівати. Боронь Боже, однак, щоб долучитися активніше, зробити щось більше за стандартні християнські обов’язки.
А Ісус скаржиться: «Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє» (Лк. 10:2). Церкві потрібні робітники – потрібна активність і відповідальність. Потрібна також єдність і співпраця всіх – духовенства й мирян. І тоді Царство Боже справді наблизиться.
