Як Бог об’являється найчастіше? (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох.

У діяннях Ісуса було багато аналогій зі Старим Заповітом. Було дванадцять поколінь, тож мусило бути дванадцять апостолів, було сімдесят старійшин у Книзі чисел (Чис. 11:24), а в сьогоднішньому Євангелії читаємо про призначення сімдесяти учнів.

Ці аналогії вказують, з одного боку, на коріння – ми виросли з юдаїзму (і без юдаїзму важко зрозуміти християнство), а з другого, свідчать про суттєву новизну – Церква має бути Новим Ізраїлем. Цей Новий Ізраїль послано до всіх народів світу – на думку євреїв, їх мало бути саме сімдесят. Отож, це число є символічним і свідчить про вселенськість, універсалізм Церкви. Церква має «обов’язки» перед цілим людством.

Цей світ часто неприязний до Церкви – звідси й контраст вовків і ягнят, але не можна світу ігнорувати, замкнутися в собі, образитися на нього. Ісус посилає Своїх учнів до світу, як ягнят поміж вовків, бо любить цей світ і хоче його Преображення та спасіння.

Сьогоднішні тексти переповнені змістовними реченнями. Я хотів би звернути увагу лише на одне: «Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти» (Лк. 10:1). А отже, ці учні були як першопрохідці – заповідали самого Ісуса, були провісниками Його пришестя. Були своєрідним пробником того, що мало надійти. Можна, у певному сенсі, сказати, що були Його об’явленням.

І це є те, на що я хотів би звернути увагу, – пробник товару, який заохочує або знеохочує людей. На підставі пробника люди вирішують, чи купувати товар, чи відкинути його. Виробляють власне переконання, свій погляд щодо цього питання.

І подобається нам це чи ні, далекі від Бога люди виробляють свій погляд на Нього й на християнство на підставі пробників, якими є християни з їхнього найближчого оточення. Правда полягає в тому, що на основі цього щоденного досвіду спілкування з християнами ці люди формують свою думку щодо того, чим це християнство є та чого воно варте. Цей досвід заохочує або знеохочує їх.

Кожен з нас – це живе Євангеліє Ісуса, кожен з нас має бути Його учнем, посланим до народів, кожен, без винятку, має бути Його «рекламою». Чи те, ким ми є, переконує байдужих? Це важливе запитання – варто над ним поміркувати.

Попередній запис

Поділися славою (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох. Ісус послав Своїх учнів по двох. Не знаємо, ... Читати далі

Наступний запис

Найбільший розкол Церкви (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця. Яким ... Читати далі