Поділися славою (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох.

Ісус послав Своїх учнів по двох. Не знаємо, якими були мотиви такого рішення – чому саме по двох, а не по трьох чи по одному. А мотиви можуть бути різними: один може стежити за другим або, ще ліпше, доносити на другого. А другий, зрозуміло, повинен доносити на першого. Думаю, однак, що такі мотиви були чужі Ісусові.

Якщо не це, то може, йшлося про те, щоб менш вправний учився в досвідченішого. А може, мотивом просто було те, що вдвох веселіше, що можна допомагати й підбадьорювати один одного?

Подумаймо також про ще одну можливість. Коли вирушають двоє та досягають успіху, то важче привласнити славу переможця лише собі. Якби учні вирушили у євангелізаційну подорож по одному, то їм легко було б повірити, що це вони навертають і вони здійснюють чуда. А коли ти не сам, тоді мусиш поділитися славою – і то не тільки з тим, з ким ідеш, а й передусім із Тим, хто вас послав. Це Він навертає і Він чинить чуда. Ми є лише знаряддям.

Не приписуй собі слави, яка належить Богові.

Попередній запис

Насолода божків (Лк. 9:51-56)

Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх. Як каже прислів’я, помста є насолодою богів. ... Читати далі

Наступний запис

Як Бог об'являється найчастіше? (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох. У діяннях Ісуса було багато аналогій зі Старим ... Читати далі