Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх.
Як каже прислів’я, помста є насолодою богів. Це свідчить про те, що прислів’я не завжди мудрі. Мій Бог інший – це не Бог помсти. Свідченням цього є хоча б нинішнє Євангеліє.
Помста – це радше риса пораненої людини, яка, піддавшись якомусь тваринному імпульсові, починає ранити інших. Око за око, зуб за зуб. Водночас цей відрух містить якийсь присмак утіхи, задоволення. Це не справедливість і компенсація за заподіяні кривди, а бажання відчути, що моє має бути зверху, що останнє слово, а скоріше останній удар буде моїм.
Той, хто мудрий, нехай розірве закляте коло ненависти й помсти. Справжня велич і сила людини проявляється тоді, коли вона каже «ні» своєму бажанню відплати.