А Ісус… узяв дитину.
Кажуть, що найприбутковіші види бізнесу – це секс, азартні ігри та релігія. Щось у цьому є, адже справді, скориставшись великою потребою людей у любові й духовності, можна, на мою думку, збити непогану грошву. Якщо любимо, щоб люди носили нас на руках, можемо стати якимось релігійним учителем, заснувати чергову секту або навіть залишитися в Церкві й бути прихованим сектантом, який Ісуса та віру використовує тільки для популяризації власної особи.
Багато хто хоче, постійно виїжджаючи на Ісусовій спині, зробити успішну кар’єру в цьому світі, але забуває, що Ісус радо бажає взяти нас, як овечок, на Свої плечі. Щоправда, потім разом з нами не видряпується на почесні місця, а принижує самого Себе, стає слугою.
Бути з Ісусом по-справжньому – завжди означає приниження, служіння й покору. Та те, що мале в очах світу, велике в Його очах. Бог бачить інакше.
