Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.
Приймеш Євангеліє чи ні – це твоя справа. Ти вирішуєш і ти відповідатимеш за своє рішення. Ніхто за тебе не повірить, не охреститься, не визнає гріхів, не прийме Господнього Тіла у Євхаристії. Це мусиш зробити ти сам – особисто. У вірі не існує вповноважених, немає також мами й тата, які, можливо, виконували за тебе в дитинстві домашні завдання, але саме цього завдання зробити справді не можуть.
Як учиниш з Євангелієм – це твоя проблема, але я мушу принести тобі цю Добру Новину. Мушу розповісти тобі про Ісуса, про те, що Він добрий, що любить тебе й приготував для тебе прощення твоїх гріхів. Мушу сказати тобі це. «Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!» (1Кор. 9:16).
