Мушу сказати тобі це (Лк. 10:1-12)

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Приймеш Євангеліє чи ні – це твоя справа. Ти вирішуєш і ти відповідатимеш за своє рішення. Ніхто за тебе не повірить, не охреститься, не визнає гріхів, не прийме Господнього Тіла у Євхаристії. Це мусиш зробити ти сам – особисто. У вірі не існує вповноважених, немає також мами й тата, які, можливо, виконували за тебе в дитинстві домашні завдання, але саме цього завдання зробити справді не можуть.

Як учиниш з Євангелієм – це твоя проблема, але я мушу принести тобі цю Добру Новину. Мушу розповісти тобі про Ісуса, про те, що Він добрий, що любить тебе й приготував для тебе прощення твоїх гріхів. Мушу сказати тобі це. «Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!» (1Кор. 9:16).

Попередній запис

Найбільший розкол Церкви (Лк. 10:1-9)

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця. Яким ... Читати далі

Наступний запис

Бали за походження (Лк. 10:13-16)

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! У християнстві немає балів за походження. Представникам молодшого покоління треба пояснити, що колись існувала ... Читати далі