Чия ми власність? (Лк. 2:22-40)

Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу.

Звідки взявся в Ізраїлі звичай приносити до святині первенців? Треба повернутися до тих часів, коли Ізраїль виходив з Єгипту – дому неволі. Однією з бід, яка спіткала Єгипет, була смерть усіх первенців – від первенця невільниці до первенця фараона. Первенці ізраїльтян урятувалися, але не за допомогою власного розуму й винахідливости, а завдяки ласці Бога, Який наказав позначити одвірки будинків кров’ю ягнят.

То був дар. Ізраїльтяни усвідомлювали, що ці первенці належать не їм, а є власністю Господа Бога. Звідси й приношення їх до святині та посвячення Богові.

А що це все має спільного з нами? А те, що ми теж є власністю Бога. І не лише первенці, а всі. Своїм гріхом людина прирекла себе на погибель, а Ісус Своєю любов’ю та жертвою на хресті відкупив нас. «Не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви булиале дорогоцінною кров’ю Христа» (1Пет. 1:18-19).

Жертовні ягнята зі Старого Заповіту – це тільки провіщення того, що сповнилося в Христі. Ісус викупив нас, заплативши високу ціну, а отже, ми не є господарями самих себе – нашим Господом мав би бути Ісус Христос.

Ми дуже чутливі до питання нашої свободи, а тому хочу негайно заспокоїти вас. Ісус відкупив нас не для того, щоб ми були Його рабами, а для того, щоб ми були Його синами. У справжній неволі ми перебували раніше, коли були віддані гріхові. «Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа» (Гал. 4:7). Це великий дар. Подумаймо, що з цим даром робимо? Що чинимо з нашою свободою? З нашим Божим усиновленням? Чи ми справді присвятили самих себе Богові?

Попередній запис

Сонця не видивишся (Лк. 2:22-40)

Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу. Сьогоднішнє Євангеліє – це багатошаровий парадокс. Людина насправді нічого ... Читати далі

Наступний запис

Сила старої жінки (Лк. 2:36-40)

Не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. Мріємо про великі вчинки для Бога. Хочемо зробити ... Читати далі