Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Могло б здаватися, що людина, яка зустріла Бога, відтоді не робитиме нічого іншого, як тільки лежатиме долілиць і повторюватиме: «Слава… слава». А тимчасом пастухи, зустрівши Ісуса, хоча й справді дуже втішилися і почали прославляти Бога, але… повернулися до себе.
І в цьому суть справи: людина, зустрівши Бога, повертається до себе – до своєї родини, середовища, праці. Однак вона повинна повернутися іншою – преображеною, ліпшою.
Ми зустріли у своєму житті Бога або ж нам принаймні так здається. Можливо, варто все-таки це перевірити, поглянувши на своє звичайне життя – чи змінилося воно. Якщо відповідь буде заперечною, то це означає, що зустріч з Ісусом у нас ще попереду.
