Знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
Стаєнка – це звучить дуже лірично й часто пахне нам свіженьким сінцем. Пам’ятаймо, однак, що стайня – це піт тварин і сморід гною. Там народився Ісус.
Ми є такою стаєнкою – вбогою, жалюгідною та смердючою. Можливо, ми хотіли би бути палацом, але є саме тим, чим є.
І за таких обставин у нас хоче народитися Ісус. Часто ми не впускаємо Його. Кажемо: «Почекай, Ісусе, тут так брудно, не прибрано, почекай, поки приберу, поки стану палацом, який буде гідним Тебе».
Брате, сестро, стаєнко – впусти Ісуса. Бо це саме Він має навести у твоєму житті лад.
