Тужитимемо за цим (Лк. 1:57-66)

І страх обгорнув.

«І страх обгорнув усіх їхніх сусідів» (Лк. 1:65). Це дивно – відбуваються чуда, Бог виявляє Свою велику силу, Спаситель уже на порозі, а люди бояться. Це дивно, а може, і ні.

Коли приходить Спаситель, ніщо вже не лишається таким, як було раніше. Немає більше улюблених гріхів, виплеканих вад, голублених недоліків. Усе змінюється. І нас страшенно болить, бо ми це все полюбили, і коли Ісус у нас це забере, тужитимемо за цим.

Тому деколи людину, яка має намір ступити на правильний шлях, охоплює страх. Боїться навернення та втікає від нього, як від вогню. Прагнемо щастя, а водночас втікаємо від нього.

Попередній запис

Велике (Лк. 1:39-56)

Величає душа моя Господа. Хоча Євангеліє про це й не розповідає, але чисто по-людськи мені здається, що Марія свій гімн ... Читати далі

Наступний запис

Віра в обітниці (Лк. 1:57-66,80)

По всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все. Віра – це впевненість у тому, що дістанемо те, про що ... Читати далі