Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
Марія Магдалина сказала учням, що бачила воскреслого Ісуса, та вони не повірили їй. Двоє учнів повернулися з Еммауса й розповіли те саме – що Господь воскрес, – але їм теж ніхто не йняв віри. Врешті Він з’явився всім учням і докоряв їм «за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його» (Мр. 16:14).
Повірити у воскресіння важко: можна бачити, торкатися, розмовляти й одночасно недовірливо крутити головою. Водночас якщо приймемо цю правду – не тільки розумом, а й передусім серцем, – то це дасть нам змогу досягти неймовірного перелому в поширенні віри та євангелізації світу. Лише після того, як учні, подолавши всі перепони й труднощі, повністю прийняли правду про воскресіння, у них немовби вдарила блискавка – вони стали свідками повсюдно, пішли аж на край тодішнього світу.
Церкву називають велетнем, що спить. І в цьому є певна частка істини. Цей велетень прокинеться тоді, коли прийме правду про воскресіння. Прийме її головою і серцем.
