Бо таких Царство Боже.
Що я з того матиму? Корисливість і холодний розрахунок дедалі частіше мають визначальний вплив на міжлюдські стосунки. «Привіт, що чувати?» – «Усе гаразд, а як у тебе?» – «Та нічого…» – «Слухай, маю до тебе таку справу…» Проблема не в тому, що таких телефонних розмов стає дедалі більше. Проблема в тому, що вони перестали дивувати. Ба більше, коли хтось телефонує, щоб справді ЛИШЕ запитати, що чувати, це спричиняє ледь не сенсацію або навіть породжує підозри. Думаємо: «Що з ним трапилося?» або (частіше) «Що він замислив?»
Сьогоднішнє Євангеліє каже нам поглянути на дитину. Дитина має свої вади та недосконалості, але їй притаманна ота спонтанність, непередбачуваність і радість, якої так бракує нам. Спробуймо пробудити в собі дитину. Це допоможе більше, ніж усякі терапії та ліки. Це стане добродійством для нашого тіла, а також благодаттю для душі.
