Шукаємо лицеміра (Мр. 7:1-13)

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

Людина здатна на багато що. Уривок Євангелія, над яким роздумуємо, показує, як святу річ, якою є релігія, можна перетворити на карикатуру. Правду Об’явлення можна замінити людськими ідеями, Божі Діяння – людськими підробками, дрібниця стає суттю, а суть відсувають на узбіччя або взагалі знищують. Люди із запалом вивчають Святі Книги, щоб ретельно… оминати їхні настанови.

Такою була єврейська релігія в інтерпретації деяких фарисеїв – саме це так сильно обурювало Ісуса. Сьогодні такими є часто іслам, індуїзм, буддизм. З цим легко погодитися, правда? А втім, на карикатуру можна, на жаль, легко перетворити й християнство в його католицькій інтерпретації.

Якщо на Великдень більше людей святкує посвячення кошиків, аніж воскресіння Христа, то щось тут не так. Якщо хтось заявляє, що є християнином, але обурюється, коли треба дотримуватися певних вимог, пов’язаних із християнством, то це щонайменше дивує. Якщо вішаю на стіну хрест, але Той, хто висить на ньому, нічого не значить у моєму житті, то маємо справу не з вірою, а з карикатурою, яка є антисвідченням і породжує згіршення.

Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене» (Мр. 7:6). Багато хто, почувши ці слова, скаже: «Свята правда». А тоді вихилиться з вікна й вкаже пальцем на дюжину лицемірів. Потім увімкне телевізор, і там їх уже будуть десятки й сотні.

Ідеться, однак, про те, щоб уміти поглянути на самого себе. Почути те, що злітає з наших губ, і те, що бринить у нашому серці. Чи це та сама мелодія, чи це той самий спів?

Попередній запис

Хто з нас здоровий? (Мр. 6:53-56)

Був уздоровлений. Люди бігали по всіх усюдах і приводили, приносили всіх своїх хворих. Були свідками їхнього оздоровлення. Напевне, разом зі ... Читати далі

Наступний запис

Дитина (Мр. 9:30-37)

Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім. В Орвелла демонічне аж до самих кісток ... Читати далі