Розпоряджатися часом

«Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Еф. 5:15,16), – ці біблійні вірші часто наводять як попередження для того, щоб люди цінували відведений Богом час. Ще часом пригадують інший вірш, цього разу узятий зі Старого Завіту: «Дні віку нашого – сімдесят літ, а як при силі – вісімдесят літ, і найкраща пора їх – труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо» (Пс. 89:10).

Добрі нагадування, проте вони, на жаль, рідко залишаються почутими. Принаймні такого висновку можна дійти, якщо поглянути на те, як переважна більшість людей розпоряджається власним часом, а заразом з ним і власним життям. І це порівняння, до речі, вкрай важливе, адже наше земне життя вимірюється цілком реальною одиницею виміру – часом, і те, як ми розпоряджаємося своїм часом, ми власне розпоряджаємося життям.

А правильно розпоряджатися часом, насправді, мало в кого виходить. Зауважимо для початку, що мало людей дійсно живуть у реальному часі, багато хто живе в майбутньому, постійно плануючи, що буде робити далі, не менше знаходиться тих, хто поринає в спогади, живе ностальгією за давно минулим. І знаходиться не так вже багато людей, які думками перебувають у реальному, цілком конкретному відрізку часу.

Перебуває саме думками, своїми спрямуваннями, адже, ясна річ, коли людина робить якусь конкретну справу, вона мусить перебувати думками тут і зараз. Принаймні, у тому випадку, якщо хоче виконати цю справу належним чином. Але якщо людина відсторонюється від конкретних, насущних справ, вона часто починає робити плани на майбутнє, або ж поринати в спогади минулого. Насправді, у цьому немає нічого поганого, якщо, звісно, дотримуватися в цьому плані міри. А з цим виникають досить часто певні труднощі. Спробуємо пояснити цю думку житейськими прикладами.

«Тепер послухайте ви, що говорите: “Сьогодні або завтра підемо до такого-то міста, і проживемо там один рік, і будемо торгувати й одержувати прибуток”; ви, які не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потім зникає. Замість того, щоб вам говорити: “Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше”» (Як. 4:13-15), – цей приклад наведений апостолом Яковом якнайкраще ілюструє помилковість і небезпечність підходу до планування власного життя на багато місяців, навіть років наперед без урахування Божої волі.

Занурення в спогади про минуле найбільш притаманне старшій частині населення. У цьому, знову ж таки, немає нічого негожого, проте за цими спогадами люди часто-густо забувають одну біблійну істину: наше існування не обмежується лише цим, земним життям, адже ми покликані жити у вічності: «А наше життя – на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа» (Флп. 3:20). А якщо перебуваєш постійно в спогадах, то думати про небеса вже не залишається часу…

Але марнування часу відбувається не тільки у випадку, коли людина живе в планах на майбутнє, або ж занурюється в минуле, але й тоді, коли її діяльність не відповідає Божим заповідям, зокрема двом найголовнішим: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого – як самого себе» (Лк. 10:27).

Про це саме недвозначно висловився і апостол Павло: «Якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи» (1Кор. 13:3). Отже, виходячи з написаного, можна дійти висновку: наш час, наша діяльність, загалом усе наше життя не будуть марними, якщо ми використовуватимемо їх задля служіння Богові і ближнім. У такому випадку в нас вийде поєднати реальність сьогодення, плани на майбутнє і не забувати минулого, тим самим цінуючи відведений Богом час кожному з нас.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docРозпоряджатися часом


Ваш коментар:

Попередній запис

Цінуйте час, бо дні лукаві

«Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» Еф. 5:15,16. Ви чули слова ... Читати далі

Наступний запис

Бережіть час

Кожному з нас хотілося б провести своє життя якнаймудріше, якнайповніше та якнайправильніше. І ось що Писання радить кожному з нас: ... Читати далі