Цінуйте час, бо дні лукаві

«Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» Еф. 5:15,16.

Ви чули слова апостола Павла про час: «Цінуючи час, бо дні лукаві». Так він коротко сказав. Дні лукаві, життя коротке, і тому про це потрібно пам’ятати, це потрібно відчувати усім серцем і розуміти, як дорогоцінний той час, що нам відпущений. Дехто гадає, що роздумувати про швидкоплинність часу – означає думати про сумне, про те, що занурює нас у тугу і похмурі думки. Але це зовсім не так. Навпаки, щохвилини час наближає нас до вічності, що хвилини він з нас запитує: «Що ти зробив для неї?»

Адже ми тут гості в цьому світі. Ми гості на короткий, на дуже короткий час, але Господь відкриває нам, що це коротке життя має для нас величезне значення, бо воно є школа вічності. Тут наша душа, наша особа, наша совість – усе, що є в нас божественного, усе це тут росте і виховується.

І як страшно людині, яка марнотратила свій час, витратила його на безодню дурниць, на речі нікчемні і жалюгідні. Вона обертається, і виявляється – життя вже проминуло в дріб’язкових турботах, у порожньому, безплідному базіканні, в якихось речах, про які навіть, можливо, не варто було і думати. Час минає.

Час не можна повернути на жодну секунду, і тому апостол благає нас: «Бережіть час, не витрачайте його даремно, не витрачайте його в порожніх словах, непотрібних справах. Пам’ятайте, що дорогоцінна кожна хвилина. Кожна година може коштувати людині вічного життя». Коли ми думаємо про це, ми інакше ставимося до життя, до свого обов’язку, і своїх трудів, до всього, що нас оточує. Ставимося дбайливо, знаючи, що не сьогодні-завтра нас можуть призвати до відповіді. Уявіть собі, що зараз, сьогодні усі ми можемо загинути. Половина з нас вже йде до заходу життя, зігнуті важкими хворобами. Інші так легко можуть померти в одну мить.

Ще раз повторюю: це не привід для смутку – думка про правильне життя, про відповідальність, – з чим ми прийдемо і з чим з’явимося, що ми встигли і змогли зробити в цьому житті з того, що вимагали від нас наша совість, наш обов’язок. Яким стає прекрасним життя, коли ти відчуваєш відповідальність, яким воно стає дійсно насиченим. Пам’ять про те, що за нами прийдуть, має підбадьорювати, зміцнювати нас, не давати нам розслабитися, впасти в смуток, байдикування, дріб’язковість, нікчемність.

Скільки навколо валяється каміння! Мільйони, мільярди, ми топчемо їх, проходячи – не помічаємо. А золото знаходять у малих крупинках. І один грам його вартує чималих грошей, бо його мало. Так от час – він так само, як золото, дорогоцінний. Тому нехай у кожного з вас буде тверде правило –ставитися до нього благоговійно. Якщо працюєш – працюй, якщо молишся – молися, якщо відпочиваєш – відпочивай. Але нічого не треба робити безглуздо, нетямуще.

Є страшні слова: «Убити час». Правильні слова, але страшні. Бо час – це наше життя. І якщо ми вбиваємо, марно витрачаємо час, ми вбиваємо своє власне життя. Перевіряйте себе, думайте про це, старайтеся, щоб ніщо не минало марно, у неробстві, у даремності, у бездарності.

І останнє: коли апостол каже нам: «Бережіть час, бо дні лукаві», – це нас учить відрізняти в житті найважливіше, головніше від менш важливого. Головне – це те, що створює нас як людей. Головне – це те, що ми перенесемо по той бік, ті риси, які залишаться з нами, коли ми будемо дряхлими, старими – мертвими тілом, але вічними душею. Головне – це те, що кожен з нас, як скарб, збере в цьому своєму житті. Усе інше служить цьому. Ми живимося, одягаємося, працюємо, щоб підтримати своє життя для того, щоб наш дух ріс, бо якщо цієї мети немає, то чим ми відрізняємося від будь-якого звіра або дерева, яке теж живиться, росте і розмножується?

Так бережіть час і для душі своєї, і в житті своєму, і ставтеся до нього, як до великого дару Божого. Я знаю декількох людей, які були хворі смертельно, і потім Господь дав їм час. Як вони цінували його, як вони дякували Богові, що їм ще відпущені рік, два, невідомо скільки. Саме тоді вони відчули гостро – як це треба – час. Так навіщо ж нам з вами чекати якихось смертельних небезпек або хвороб, коли краще сьогодні послухати слово апостольське: «Цінуйте час, бо дні лукаві». Амінь.

Автор: протоієрей Олександр Мень

Попередній запис

7 прикладів того, що Біблія каже про використання часу

Пам'ятай день суботній У слова субота в єврейській мові є два різні значення. Перше пов'язане з відпочинком. Ми не машини, ... Читати далі

Наступний запис

Розпоряджатися часом

«Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Еф. 5:15,16), – ці біблійні ... Читати далі