Слова і вчинки (Мт. 15:29-37)

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Можеш говорити, що Бог добрий, що є любов’ю. Якщо, однак, люди побачать, що ТИ не є любов’ю і не є добрий, то твої слова не викликатимуть довіри. Твої слова будуть порожніми, й можеш далі триндіти собі до кінця світу, але ніхто не навернеться, дивлячись на тебе. Достовірність слів Ісуса підтверджують Його вчинки. Тому й кажемо, що Євангеліє – це слова й учинки Ісуса. Слова – це правда, а вчинки – печать. Так має бути й у нашому житті. Не продаваймо людям фальшивого євангелія – без печатки.

Якщо не простягаєш до вбогого руки зі шматком хліба, то ліпше поклади її собі на вуста, щоб стримати слова: «Бог є любов». Немає сенсу промовляти їх – ніхто не повірить у них.

Попередній запис

Сатана є (Мт. 15:21-28)

Демон тяжко дочку мою мучить! Можливо, деякі хвороби, що їх люди приписували дії злого духа, мали природне походження й розвиток. ... Читати далі

Наступний запис

Дорога любови (Мт. 16:13-19)

Спитав...: «За кого народ уважає Мене, Сина Людського?» Історія Петра й Ісуса починається від зустрічі над Генезаретським озером. То була ... Читати далі