Долішня полиця (Мт. 13:36-43)

Ворог, що всіяв його – це диявол.

У світі не бракує людей, які вважають, що всім, що є в їхньому житті доброго, завдячують собі або, можливо, збігові обставин чи власному «щастю». А от коли зазнають зла, запитують: «Чому Бог так покарав мене?» або «Чому послав мені такі біди й хрест?»

Сьогоднішнє Євангеліє каже, що в Богові немає зла, Бог сіє лише добре зерно. Не приписуймо Богові злостивости, підступности, бажання шкодити. Це риси не Бога, а сатани.

Коли шукаємо, хто винен у тому, що в нашому житті є зло, часто починаємо робити це з «горішньої полиці». Винен Господь Бог, винний сатана (немовби це якась одна компанія), винні обставини, занепад, криза. Винні всі, тільки не ми.

Може, варто сягнути на «долішню полицю», ту, що найближча, і почати бити в груди себе?

Попередній запис

До часу (Мт. 13:24-43)

До жнив. «Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив» (Мт. 13:30). Бог терпеливий, дає час, дає шанс, але колись ... Читати далі

Наступний запис

Чи можна сміятися? (Мт. 13:44-46)

А як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її. Коли людина знаходить скарб ... Читати далі