До часу (Мт. 13:24-43)

До жнив.

«Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив» (Мт. 13:30). Бог терпеливий, дає час, дає шанс, але колись усе врешті скінчиться.

Маємо багато часу, маємо ціле життя, щоб стати добрим зерном, щоб дати добрий врожай. Маємо багато часу до жнива смерти. Це на землі раз по раз здійснюємо вибір, а смерть завершує цей час. Після смерти отримуємо лише результат наших рішень – чи ми бажали жити з Ісусом, чи Він, правду кажучи, нас зовсім не цікавив.

У природі кукіль не може перетворитися на пшеницю, а от у духовному житті це можливо. Тож, може, варто нарешті зважитися на якесь мудре життєве рішення?

Попередній запис

Зерно – це початок (Мт. 13:24-30)

А коли люди спали, прийшов ворог…, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. Добро не падає з неба, добро ... Читати далі

Наступний запис

Долішня полиця (Мт. 13:36-43)

Ворог, що всіяв його – це диявол. У світі не бракує людей, які вважають, що всім, що є в їхньому ... Читати далі