А коли люди спали, прийшов ворог…, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
Добро не падає з неба, добро має зрости, не дістаємо його відразу в готовому вигляді. Потрібен час, щоб воно дало плоди.
Так само й зі злом. Рідко коли зло постає відразу в усьому своєму розквіті. Воно теж з’являється спочатку у вигляді непомітного зерна – зерна, яке часто сприймають несерйозно, з гумором, – мовляв, навіщо переживати через таку дрібницю.
От тільки пізніше з цього зерна виростає кукіль. Пильнуймо, не засинаймо, й нехай не буде в нас навіть дещиці терпимости до зла.
