Послухайте ж притчу про сіяча.
Легко звинувачувати інших у своїх невдачах, поразках і помилках. Цілий світ відповідальний, але тільки не ми – то просто так вийшло, така ситуація, такі обставини, погані люди.
Джерело такого розуміння світу криється в деяких психологічних і педагогічних концепціях. Трохи іронізуючи й спрощуючи справу, можна сказати, що причиною всього, що погане, є гени, важке дитинство й те, що у дворічному віці ми нещасливо випали з ліжечка.
Не заперечую впливу біології та суспільства на те, як складається наше життя, але хочу нагадати базовий принцип: вплив генів і середовища, в якому зростаємо, не звільняє нас від відповідальности за те, що робимо.
У сьогоднішньому Євангелії в одному випадку винен диявол, а в інших випадках винна людська непостійність, залежність від турбот, спокуса розбагатіти – винна людина. Ми відповідальні за те, що робимо, – не звалюймо цього на інших.
