Розділи 7-8

7:1-3 – Піст

Цей текст описує те, що трапилося через два роки після згаданих вище видінь – у четвертий рік правління Дарія (520 р. до Р. Хр.). Там постало питання про те, чи дійсно необхідно було дотримуватися тодішнього посту після того, як відбудова Храму стала невідворотною. Піст п’ятого місяця нагадував богообраному народу про зруйнування Храму (2Цар. 25:8). Відповідь на це питання буде дано у фрагменті 8:18-19, який стосується й усіх інших сумних днів: їх буде перетворено на святкування радощів.

7:4-14 – Гріхи минулого

Цей текст продовжує тему посту. Тепер до раніших постів додано піст сьомого місяця, який нагадує про смерть Ґедалії – намісника вавилонського царя в Юдеї за часів вавилонського полону (2Цар. 25:25).

Згадані сімдесят років належать до періоду від часу Навуходоносорового зруйнування Храму до часу, описуваного в книзі. Захарія заявляє, що новопроголошений піст є порушенням, адже його не було установлено згідно з Божими вимогами щодо справедливости, які Бог висуває до обраного народу. Опісля текст знову звертається до пам’яти стародавніх пророків, котрі проповідували прабатькам тодішніх ізраїльтян про необхідність справедливости і любови. Рекомендація чинити справедливо щодо вдів, сиріт, чужоземців і бідняків, здається, вказує на те, що в новому, поствавилонському, Ізраїлі вже поширилися несправедливість і нетерпимість щодо представників таких верств суспільства.

8:1-17 – Спасення для Єрусалима

Це велике за обсягом віщування врівноважує собою звинувачення, висунуті у віщуванні попередньому. Якщо в тому було згадано про гріхи та про Божу кару, яку Ягве наслав на Свій обраний народ, то в цьому головна мета полягає в тім, аби оголосити Боже благословення для того ж таки народу. Це віщування оголошує, що Єрусалим ізнову стане благочестивим містом, а його гора (тобто Сіон) – місцем святим, де замешкає Господь. На противагу тогочасному спустошенню покинутого та напівзруйнованого міста, Захарія оголошує, що його знову буде заселено та що «будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби» і що майдани «будуть переповнені хлопцями та дівчатами». Вірш 7 каже про повернення до Єрусалима тих, хто на той час усе ще жив у Вавилоні. Відтак повернення, про яке мова, стане не даром перських царів, а радше прямим результатом Господнього діяння.

Тільки Бог може подарувати таке благословення, тож повернення буде інтерпретовано як діяння Господа, котрий рятує тих, хто у вигнанні. Повернення з вигнання не було здійснено в повному обсязі, й пророк оголошує Господню волю об’єднати цілий народ навколо Храму. Та це об’єднання буде не просто актом історичної реставрації – воно стане способом актуалізації прадавнього союзу. Вірш 8 викликає в пам’яті союз у Сихемі (І. Н. 24), в якому єврейський народ добровільно обирає для себе те, щоби стати народом богообраним в обмін на вірність Божим словам і законам.

Починаючи з в. 9, текст писано прозою. Благословення Боже тепер зосереджено на самому Храмі, відбудова якого сконцентрувала в собі цілий сенс існування, і перед нами на мить з’являється проблиск славної епохи. Повідомлено також: через те, що на початку відбудови були дуже важкі часи для богообраного народу, то відтепер Ягве забезпечить Ізраїлю мир. Наявність Храму означує нову епоху. Слідом за тим з’являються особливі образи, які характеризують добу процвітання: цвітіння виноградної лози, дощ. Зміна фортуни з прокляття на благословення стає вже доволі помітною реальністю. І дійсно, спасення вже близько. В. 14-15 декларують, що так воно і є. Кінець цього віщування знову наполягає на дотриманні етичних вимог заради того, щоби цей народ і надалі міг залишатися богообраним. Правда та справедливість є основою правильних взаємостосунків із Богом.

8:18-19 – Відповідь щодо посту

Це коротке віщування відповідає на питання, поставлене в 7:3: щодо збільшення до чотирьох кількости постів, які нагадуватимуть про ганьбу зруйнування Єрусалима та про початок періоду вавилонського полону. Піст десятого місяця означував початок облоги міста, тоді як піст четвертого місяця нагадував про відкриття пролому в міському мурі, що відтак спричинило крах царя та його синів (2Цар. 1-4). Факт відбудови Храму спонукає до зміни ставлення до тих постів серед народу. Надалі не буде жодної потреби постити на згадку про ганьбу минулих часів; радше настануть часи радости, коли святкуватимуть Божі діяння, якими нині Він благословляє та відновлює обраний народ. Ближче до кінця це віщування повертається до теми етики: правда та мир стануть тими ознаками, які ідентифікуватимуть оновлену громаду, засновану навколо Другого Храму.

8:20-23 – Спасення, яке вже дуже близько

Глави Зах. 1-8, які називають іще «Прото-Захарія», закінчує саме це віщування. Ці глави є словом про спасення, яке наголошує на наднаціональному характері Бога народу Ізраїля. Вони проголошують, що інші народи відкриють для себе важливість Господа Бога і захочуть прийти до Єрусалима, щоби поклонитися Ягве і стати частиною обраного народу. Можливо, що вони прийдуть до Єрусалима просити пробачення за свої гріхи та провини, особливо за ті, що їх було спрямовано проти ізраїльтян. Не буде вже ні зневаги, ні глузувань; навпаки, чужоземці хотітимуть інтегруватися з богообраним народом. Вони репрезентуватимуть усі народи та мови, і це дозволяє вести мову про актуалізацію теми подій навколо Вавилонської вежі (Бут. 11:1-9). Якщо там усі народи було розпорошено по світу через різність їхніх мов, то сюди – до свого нового Храму – їх скличе всіх разом сам Ягве.

«Прото-Захарія» завершує своє послання, оголошуючи, що Бог має власний план щодо всіх народів світу. Ізраїль буде тим народом, який закликатиме прийти до нього всі інші народи, а Храм стане тим місцем, куди приходитимуть люди з усіх куточків світу. Тож плач через зруйнування Божого дому замінили слова надії.

Попередній запис

Розділи 4-6

4:1-14 – Світильник і оливкові дерева Це видіння має на меті зміцнити образ Ісуса та Зоровавеля. Світильник зі сімома запаленими ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 9

9:1-10 – Віщування проти народів Ще один підзаголовок («Пророцтво Господнього слова...») позначає початок другої частини цієї книги. Належить вона до ... Читати далі