Книга пророка Захарії в єврейському й у християнському Писаннях

На початку цієї книги є згадка про «перших пророків» (1:4-6; пор. 7:7). Захарія особисто зацікавлений пояснити, що його послання відповідає посланням класичних пророків у тому, що стосується віри народу Ізраїля. Цей зв’язок виразно помітно в численних текстах. Захарія закликає богообраний народ утікати з Вавилона (2:10; пор. Іс. 48:20; Єр. 50:8 і 51:6). У видінні наш пророк бачить чоловіка, котрий обмірює місто, щоби його перебудувати (2:5-6; пор. Єз. 40-42 та Єр. 31:38-39). В іншому тексті він пророкує прихід слуги Господнього на ім’я «Пагін» (3:8 і 6:12; пор. Єр. 23:5). Як і Йоіл, він пророкує есхатологічну битву, в якій усі народи [які гнобили євреїв] Ягве збере в одному місці й розіб’є (14:2а; пор. Йоіл. 3:2. 12). А потім одне джерело дасть воду, якою богообраний народ повинен буде омитися від гріхів (13:1; пор. Єз. 47). Також тут є численні натяки на Закон (3:7 нагадує Закон зі Втор. 6); у Зах. 10:1 згадано і про обітницю зіслання дощу (пор. Втор. 11:14). Так само не бракує й відсилань до псалмів (9:10; пор. Пс. 72:8) і до Книги Йова (3:1-2; пор. Йов 1:6а). І всі ці натяки є частиною Захаріїного плану відбудови, яка стосувалася не тільки Храму, але й необхідности знову повернутися до віри та звернутися до історичної пам’яти богообраного народу.

Багато фрагментів із Книги Захарії наснажувало натхненням авторів християнського Писання. Чи не найбільше матеріал цієї книги використовував автор Об’явлення. Це стосується, наприклад, повторного використання образу коней (1:8 і 6:2-3; пор. Об. 6:2-4 та 19:11). В обох текстах бачимо обмірювання міста (2:5; пор. Об. 11:1). Також в Об’явленні (12:10) є і згадка про сатану, котрий випробовує первосвященика Ісуса (3:1). А ще, Зах. 4:11 зображає оливкові дерева та світильник, які знову з’являються в Об. 11:4. Також в обох текстах згадано про світло та про воду (14:7-8; пор. Об. 21:25 і 22:1,5). Інші алюзії не такі яскраві, й, можливо, вони є лише наслідком того, що обидва ці тексти опановують один і той самий лінгвістично-літературний простір, із якого вони й черпають свої образи.

У Євангеліях Книгу пророка Захарії цитують у засадничих текстах, які стосуються Ісусового життя. В описі в’їзду Ісуса до Єрусалима Матвій (21:5) і Іван (12:5) цитують Зах. 9:9 дослівно, локалізуючи Ісусове пастирське служіння межами контексту ідеї мирного та ненасильницького месіянства. Розповідаючи про купівлю поля за тридцять срібняків, Матвій (27:9) цитує Зах. 11:12-13. Щоправда, тут євангелист помиляється – можливо, тому, що цитує з пам’яті, – й приписує цю цитату авторству Єремії (32:6-15). Іван (19:37), описуючи сцену, коли один із вояків проколює списом бік померлого на хресті Ісуса, спирається на Зах. 12:10, аби звернутися до образу того, «Кого прокололи». На додаток до цього Павло в Еф. 4:25 цитує Зах. 8:16 («говоріть кожен правду до свого ближнього…») в контексті повчання щодо того, як має поводитися нова людина в Христі. І нарешті, Зах. 14:5 процитовано в 1Сол. 3:13.

Книга пророка Захарії в писаннях апостольських отців

Книга пророка Захарії була працею, яку часто цитували апостольські отці, проте вони не залишили істотних опрацювань, корисних для розуміння цієї книги. Найранішу згадку про Книгу пророка Захарії знаходимо наприкінці Дідахе (26:7), де є цитата зі Зах. 14:5, в якій згадано порятованих, котрих останнього дня супроводжуватиме Господь. Цей самий текст цитують у НЗ (1Сол. 3:13). У Посланні Варнави 5:12 продовжено суперечку з рабинським юдаїзмом II ст.: образ овець, які ранять свого Пастиря (Зах. 13:6-7), використано, щоб указати на єврейський народ, що відкинув Христа. У Варнави 2:8 вільне тлумачення Зах. 8:17 використано як указівку вийти за межі ритуальних жертвоприношень, притаманних юдаїзму, і жити чесним життям, відкидаючи зло та брехню. Алюзії також можна побачити й у Пастирі Єрми, хоча вони тут і фрагментарні (пор. використання кольорів в Єрми 1:10 і в Зах. 1:8 і 6:2).

Послання Захарії

Книга пророка Захарії в її сучасній формі містить послання, яке при уважному прочитанні постає виразним і простим. Здебільшого вона говорить нам про те, що навіть коли людство втрачає надію побудувати кращий і справедливіший світ, аніж він є, то воно повинно пам’ятати, що за будь-яких обставин Бог продовжує промовляти й діяти, щоби пробудити нову надію та нові візії майбутнього, які уможливлять установлення справедливости і миру.

До оптимістичної ейфорії гл. 1-8, головною темою яких є віднова Храму та вибір провідників для народу, тепер додано гл. 9-11, які маніфестують зовсім інший дух. Ці глави містять серйозну критику на адресу керманичів Єрусалима як таких, котрим не можна довіряти і котрих слід усунути (11:8). Пережитий історичний досвід уже не дозволяє ні в який спосіб підтримувати поважних нащадків первосвященика Ісуса та Зоровавеля, які тепер керують із храмової гори. Їхній престиж упав, і їх названо поганими пастухами (10:3; 11:3. 17). Одначе Захарія не обмежується лише пророкуванням катастроф і засудженнями: колись прийде Месія, смиренний і вбогий, – і не керувати, як те робили погані пастухи, а голосити мир і справедливість (9:9-10). Глави 9-11 актуалізують текст і роблять його підхожим до тодішньої ситуації Ізраїля.

Глави 12-14 розвивають послання Захарії ще більше. Народ уже вкотре зрадив. У його серцях оселились ідолопоклонство та безнадія (13:2). З’явилися пророки, котрі брехали народові (13:3-6). Через те це послання мусить розглядати питання очищення та повторного освячення богообраного народу. А наприкінці книги оголошено про настання дня Господнього (гл. 14). Власне, того дня буде зібрано всіх і Бог урятує та звільнить вірних Йому. Несправедливість і гноблення, яких зазнає люд, не є останнім словом Бога ні для обраного народу, ні для людства загалом. Зрозумілою мовою Захарія закликає нас вірити, що справедливість обов’язково здобуде остаточну перемогу.

Попередній запис

Історико-літературний контекст

Історична ситуація та епоха Захарія, чиє ім’я означає «Ягве згадав», оприлюднив своє послання між роками 520-им і 518-им до Р. ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 1-2

1:1-6 – Ці вірші слугують передмовою до 1:7-8:23. Тут нас повідомляють, що саме в другий рік правління Дарія (518 р. ... Читати далі