Особливості книги

У Книзі пророка Захарії можна виокремити дві секції, які наводять на думку про дві різні епохи та про двох різних авторів. Глави 1-8 містять цикл із восьми видінь і з низки віщувань, інтерпольованих у текст. Стиль цих висловлювань нагадує пророкування Єзекіїля, який у своїх текстах залюбки вживав різноманітні тропи, зокрема метафори та символи. Захарія впродовж ночі переживає видіння, в яких його супроводжує ангел, котрий ходить за ним і пояснює значення тих видінь то ставлячи риторичні запитання, то провадячи діялог. Цей ангел перебуває в особливих стосунках із небесними сферами, і його показано як посередника між пророком і Божою дійсністю. Також у різний спосіб і з допомогою різноманітної символіки тут прославлено первосвященика Ісуса та Зоровавеля. Певним історичним фактом, який лежить в основі створення цих пророчих висловлювань, є відбудова Храму. Завдяки деяким літературним особливостям і низці історичних фактів, які фігурують у гл. 1-8, стає зрозуміло, що ця частина є давнішою, ніж решта в цій книзі. Можна припустити, що ці перші глави, ймовірно, виголосив і записав сам пророк Захарія.

Глави 9-14 – це добірка текстів, із-поміж яких можна виокремити різні віщування та максими. Їх подано в такому стилі, який цілковито відрізняється від стилю першого фрагмента. У гл. 9-14 про Захарію не згадано; вони не є видіннями, і постати ангела в них не бачимо. Також там немає жодної згадки про дату, коли це послання було оприлюднено, а також – і це, мабуть, найважливіше – не згадано ні про реконструкцію Храму, ні про Ісуса та Зоровавеля, які були центральними постатями попередніх глав. Водночас цей фрагмент ділиться на дві частини (гл. 9-11 і 12-14), які виділено самим текстом із допомогою підзаголовків у 9:1 і 12:1. Кожна з цих частин розвиває послання попередньої, формуючи основу для роздумів, і пропонує власні богословські акценти.

Глави 9-14 (їх іноді називають «Девтеро-Захарія») історично більш пізні за попередні, й, можливо, їх створював не один автор, а більше, проте про них ми не маємо жодної інформації; вони залишаються невідомими для нас, і наразі неможливо реконструювати ні життєпису, ні праць тих авторів. І, ймовірно, саме тому при останньому редагуванні цієї книги гл. 9-14 було віднесено до «Прото-Захарії», а сам матеріял цих глав, як уже було згадано, – розбито на дві частини (9-11 і 12-14). Уважне прочитання заключного вступу дозволяє нам побачити, що вказані фрагменти є перепрочитанням більш давніх текстів із гл. 1-8. Таке перепрочитання видозмінює значення цих глав і переміщує їх так, аби зробити якнайбільш актуальними для нового соціяльно-релігійного контексту. З іншого боку, в обох частинах книги є теми, які виразно вказують на певну семантичну тяглість. Ми бачимо, що в обидві ці частини декларують, що Єрусалим стане місцем, де всі народи світу зможуть поклонятися Ягве (1:12-16 і 9:8-12), а заклик до всесвітнього царства, відкритого для всіх народів (8:20-23 та 14:16-19) – це ще одна спільна тема, як і Боже діяння з очищення громади від її гріхів (5:1-11 і 13:1-2).

Давно вже минули часи від відновлення та радість, викликана поновним оселенням на Обіцяній Землі. Так само минули дні радости, коли святкували поновлення богослуження та жертвоприношення на горі Сіон. Ціле покоління тих, хто повернувся з полону, вже померло, і тепер перед громадою, що потребувала пророчого слова, постали вже інші випробування та проблеми. На додачу до тих випробувань і вимог віра ізраїльського народу шукала нових богословських горизонтів, які би дозволили їй зрозуміти істинну сутність і діяння свого Бога. Книга пророка Захарії з її насиченою мовою та дещо загадковими образами і є відповіддю на цей пошук.

Попередній запис

Консультація, відповідь і наслідок

2:10-14 – Консультація, відповідь і наслідок Цей фрагмент є не промовою, виголошеною до слухачів, і не дискусією з ними, а ... Читати далі

Наступний запис

Історико-літературний контекст

Історична ситуація та епоха Захарія, чиє ім’я означає «Ягве згадав», оприлюднив своє послання між роками 520-им і 518-им до Р. ... Читати далі