Загальна характеристика

Книгу пророка Авакума огортає ореол загадковости: дивне ім’я, невиразно окреслена постать пророка, незвична книга. Та прочитати її все-таки варто. Вона й надалі викликає цікавість, адже зосереджується на незбагненному мовчанні Бога при стражданнях невинного та при несправедливості міжнародного масштабу. Чеснотою книги є також те, що вона коротка.

Єврейський корінь hbq означає «обіймати», проте етимологію імени пророка виводять радше з акадського слова, що означає рослину базилік. Греки казали hambakum – чи то через те, що їм важко було вимовляти це ім’я, чи тому, що вони керувалися його старішою формою. Ми не знаємо ні повного імени пророка, ні місця його народження. Бракує переконливих доказів, аби ототожнювати його з Авакумом, якого цитовано в грецькому манускрипті (syr 88) у назві апокрифічної легенди Про Бела і змія: Про пророцтва Авакума, сина Ісуса Навина з племени Левi (текст, паралельний до Дан. 14). Ототожнення Авакума зі сином жінки-шунамійки (2Цар. 4:8-37), наявне у єврейській легенді, спирається на те, що вона «обняла» свого сина. Ця гіпотеза, втім, не витримує жодної критики.

Слово massa’ з якого починається книга, – це технічне поняття, що його часто використовують на позначення пророцтва щодо чужих народів. Так само починається Книга пророка Наума, а пізніше – і Книга пророка Малахії. Книга пророка Захарії використовує це поняття в назвах двох стратегічно розташованих частин: посередині (гл. 9) і наприкінці (гл. 12). І насправді Книга пророка Наума та Книга пророка Авакума становлять разом певну цілісність. Можливо, з цим пов’язано дискусію довкола культового походження пророцтва Авакума. Чи був він священиком-служителем культу? Підтверджень цього чимало. Найбільш очевидним із них є псалом у гл. 3, причому з огляду і на його ознаки гимну, і на музичні вказівки, додані до тексту (3:3,9,13) чи наявні на самому його кінці (3:19). На думку деяких коментаторів, і дві перші глави також оперто на літургійний текст до дня покаяння. Плач, молитва, безпосереднє мовлення Бога, передаване через служителя культу, – це звичні елементи стародавньої літургії Ізраїля. Подібно як і з Книгою пророка Наума, проблема загалом полягає в тому, чи ці літургійні елементи стали незалежними і набули пророчої форми, чи, навпаки, деякі пророкування зазнали переробки для культового вжитку. Так чи інак автентичність Книги пророка Наума викликає серйозні сумніви, бо вона містить винятково пророцтва про спасення Юди.

Означення nabi в Ав. 1:1 не є аргументом на користь культового походження Книги Авакума, хоча це означення не фігурує в назвах книг тих пророків, котрі могли бути Авакумовими сучасниками (тих, чия діяльність припала на часовий проміжок між епохою Йосії та подіями, пов’язаними з падінням царства Юди). І справді, ми не бачимо цього означення в назвах Книги Софонії, Книги Наума чи Книги Єремії, хоча Єремію зазвичай називають nabi.

Інтерпретація Книги пророка Авакума викликала численні дискусії, та, незалежно від них, при першому прочитанні можна легко виокремити дві частини: Ав. 1-2 й Ав. 3. Першу зазвичай поділяють на діялог між пророком і Богом (1:2-2:5) і на послідовність п’ятьох тез, які починаються зі слова «горе» (2:6-20). При поглибленому, другому, прочитанні ми дотримуватимемося цього базового поділу, проте вкажемо також і на динаміку цієї книги та на її значення, пов’язане з особливим літературним характером. Про що говорить книга? Як розгортається послання?

Попередній запис

Друге прочитання

1:1-11 – Титул Заголовок представляє пророцтва як єдність: «massa', книга, видіння» є трьома аспектами цього літературного твору. Важко точно ідентифікувати ... Читати далі

Наступний запис

Частина перша (гл. 1-2)

Вступний діялог (1:2-2:5) Текст двох перших глав зазвичай розглядають як діялог між пророком і Господом. Складається цей діялог із двох ... Читати далі