Основна суть Книги пророка Йони

Головний персонаж цієї книги – не Ніневія, а Йона, який уособлює Ізраїль. Чи прийме Ізраїль неєвреїв, чи піддасться упередженням? Те, що така зміна передбачає нове розуміння ролі пророка, є очевидним у кількох аспектах: дуже промовистим є те, як поводяться моряки в протиставленні до поведінки Йони, і те, як тварини і рослини виконують своє завдання негайно, а Йона не бажає приймати послання від Бога аж до самого кінця. Посилання на Іллю (особливо 1Цар. 19) також є повчальним у цьому плані.

1Цар. 19 – Є багато тематичних схожостей між Книгою пророка Йони та Першою книгою Царів 19: утеча, бажання смерти, діялог із Господом, рослина/кущ, одноденна мандрівка, сорок днів. Але найважливіші елементи відрізняються: Ілля утікає не від Господа, а від Єзавелі – щоб урятувати своє життя. Натомість Йона втікає від Господа, і саме через це його життя в небезпеці! Ілля, якого кріпить ангел і оживлює досвід на горі Хорив, продовжує своє завдання. Йона також досвідчив присутність Господа; як же він реагуватиме? Це відкрите питання.

Книга Виходу 14 – Деяке світло проливає порівняння із Книгою Виходу 14:12, де ізраїльтяни скаржаться на Мойсея. «Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті» (пор. з Йона 4:2); «Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!» (є паралеллю до Йона 4:3); «сильний східний вітер» (Вих. 14:21) для порятунку ізраїльтян є паралеллю до Йона 1:4,13; 4:8. Ізраїль у Книзі Виходу 14 і Йона (Ізраїль!) проходять випробування. Ізраїль краще житиме в Єгипті, аніж помре в пустині; Йона краще помре в пустині, аніж житиме із таким Богом. Поведінку народу Ізраїлю в пустині можна пояснити психологічним виснаженням. Проте Йона повстає проти базового поняття віри Ізраїлю.

Євангеліє від Луки 15:11-30 – Аби підсумувати, ми маємо зважити на інтертекстуальний зв’язок Книги пророка Йони 3-4 із притчею про блудного сина. Обидві притчі мають трикутник: Бог – праведні – навернені. Обидві мають внутрішні схожості: навернені ризикують, хоча вони не впевнені, що отримають прощення; навернені були несправедливими не щодо праведних, а щодо Бога; праведні займають «легалістичну позицію», але особисті стосунки навернених із Богом стоять понад будь-якими законними претензіями щодо покарання; Бог пропонує м’який докір, і, зрештою, справа залишається відкритою. Обидві притчі запрошують читача керуватися співчуттям, а не бездушним легалізмом. Яким же буде наш вибір?

Попередній запис

Йона проповідує

3:1-3 – Йона посланий до поган Історія знову розпочинається тими ж словами, що й у главі 1. Ніневія – це ... Читати далі

Наступний запис

Пророк Михей і його книга

Пророк Михей Ім’я тіkауа(hи) «Хто є як YНWН» трапляється в СЗ одинадцять разів. Найвідомішим власником цього імени є пророк Михей, ... Читати далі