Рятуй.
Нерідко почуваємося так, наче пливемо в маленькому човні розбурханим морем. Коли думаємо в такій ситуації про Бога, нам здається, що Він спить. І тоді починаємо волати до Нього і… маємо два варіанти.
Можемо, як учні, кричати: «Рятуй, Господи, гинемо!» (Мт. 8:25). У такому разі, однак, наразимося на закид слабкої віри. Щоб цього не сталося, можемо обрати другий варіант – вигукнути лише два слова: «Рятуй, Господи».
Різниця між цими молитвами полягає не в словах. Коли кажемо до Ісуса «рятуй», визнаємо свій стан і велич Ісуса, Який здатен урятувати нас. Коли ж додаємо «гинемо», це означає, що очікуємо на катастрофу, на те, що і човен, і ми, і Ісус, і все решта піде на дно.
А тимчасом як ми з Ісусом, з нами можуть траплятися різні пригоди, але в підсумку в жодному разі не можемо загинути. Він каже: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Ів. 10:27-28).