2:12-27 – Навернення до милосердного Бога

Навернення – це єдина можлива відповідь, яку можна дати милосердному Богові, котрий приходить до людей, офіруючи їм надію та обітницю спасення (2:12-14,18-27).

2:21-14 – Заклик до навернення

Навернення – це наполегливе заохочення повернутись і зустріти живого Бога Книги Виходу (в. 12; Вих. 34:6-7). Воно означає експеримент YHWH, котрий «благий і милосердний, довготерпеливий та многомилостивий». Як видно з в. 13, зовнішні вияви навернення – це піст, плач та ридання, які, втім, є тільки знаками поглибленої реальности, що полягає у зверненні до Бога «всім нашим серцем». Тут Книга Йоіла підхоплює постійний заклик пророцької традиції, наявний в Ос. 6:6; в Єр. 4:4; в Іс. 58:5-7; у Зах. 1:3. Заклик до навернення закінчується словами надії (в. 14): «Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення..?» (пор. Йона 3:9).

2:15-17 – Обґрунтування спасення

Використовуючи наказовий спосіб («засурміть в сурму»; «оголосіть піст»; «оголосіть святі збори»; «старців згромадьте, позбирайте дітей»; «нехай плачуть священики»), пророк іще раз скликає на літургійне зібрання (Йоіл. 2:1). Це зібрання буде більш егалітарне, ніж у минулому. Молитва у в. 17 розкриває одночасно і критичний стан, і надію Йоілової громади. Ця громада є спадком Божим (Втор. 4:20; 9:26,29) і не може стати об’єктом сорому чи посміховиськом серед народів. Про таку саму ситуацію ідеться в Мал. 2:17, а також у Пс. 79:8-10.

2:18-20 – Визволення Божого народу

Визволення для пророка – це головне. Бог відповідає на плач народу, благословляючи землю та звільняючи людей від лих. Вірш 18 є пригадуванням богослов’я ревнивого Бога з Єз. 36:23; 39:25,27-28. Подібно як під час вигнання, так і зараз в Юдеї Бог не дозволить, аби Його люд був посміховиськом серед народів. YHWH змилується над ним. І саме любов, якою Бог обдаровує Свій народ, стане джерелом його відродження (Іс. 63:15; Зах. 8:2).

Подальший текст показує, що благословення, яке Бог зісилає на країну, є цілковитим (вв. 19-20). Вороги народу традиційно приходять із півночі (Єр. 1:13-15; 4:6; 6:1). Бог передусім визволить людей від утисків і спустошення, щоби підготувати народ до отримання повного благословення.

2:21-24 – Визволення – це діло Боже

Радість народу відображено в псалмі хвали та подяки (пор. Пс. 111:2.6). Пророк закликає співати гимн разом із ним геть усе навколо:

  • землю (’аdатаh) (в. 21);
  • худобу в полі (в. 22);
  • «сіонських синів», котрі обробляють землю (вв. 23-24).

Осінні дощі прийдуть й забезпечать майбутній урожай (в. 23). Єронім убачає в цих віршах месіянське пророцтво про Господа Ісуса Христа, який прийде з повнотою спасення. Проте для селян Юдеї обіцянка зерна, вина й олії була насамперед оголошенням свободи (в. 24; пор. Пс. 84:7).

2:25-27 – Спасення та поєднання з Богом

Завершення цього фрагмента розкриває Бога, котрий безперервно повторює чуда часів Виходу (в. 26, пор. Вих. 15:11). Цей Бог заслуговує на наші хвалебні псалми, бо Він завжди посеред нас, Він учинив чудеса і не має собі рівних!

Попередній запис

1:1-2:11 – День спустошення

У центрі уваги першої частини – близькість вирішального дня YHWH (в. 15). Ламентація виявляє п’ять аспектів, які дозволяють нам зрозуміти ... Читати далі

Наступний запис

3:1-4:21 – День спасення

Книга Йоіла знову говорить про день Господній в есхатологічній перспективі. Юдею та Єрусалим відновлено завдяки приходу Духа, а язичницькі народи ... Читати далі