Загальний характер

Після тривалого редагування Книга пророка Осії досягла літературної та структурної єдности, але водночас вона віддзеркалює також характерну для релігійної думки напруженість, яка забезпечує те, що читати її особливо захопливо.

Структура та зміст Книгу Осії можна поділити на чотири великі частини, яким передує редакторський епіграф чи заголовок, що пов’язує її з історією Юдеї та Ізраїля (1:1), а також є епілог, написаний у стилі сапієнціяльної літератури (14:10).

«Богословська біографія Осії» (Ос. 1-3) розповідає особисту історію пророка, по-богословському опрацьовану на базі деяких важливих тем цієї книги.

Бог велить пророкові взяти за жінку блудницю (на ім’я Ґомер), прийняти її дітей і дати їм визначені промовисті імена (гл. 1). Коли жінка його покидає, пророк вирішує її покарати (гл. 2), проте від YHWH нове доручення: відшукати її й повернути до свого дому (гл. 3). У цю особисту історію вплетено богословські роздуми: Ос. 1:7; 2:1-3; 2:16-25 і 3:4-5.

У частині Ос. 4-13 зібрано «віщування» пророка, укладені за тематикою.

Глави 4-7 адресовано головно священикам YHWH з Північної Держави, Ізраїлю, котрі були розпорядниками культу в релігійному центрі в Бетелі. Кожна текстова одиниця стосується одного аспекту діяльности священиків, яку пророк суворо критикує.

Після пророцтва, витриманого в загальному тоні (4:1-3) – яке, можливо, було вступом до цілої книги перед тим, як до неї долучили гл. 1-3, – вв. 4-15 викривають зловживання священиків у провадженні культу; гл. 5 критикує їхню публічну діяльність, а також той негативний вплив, який вони чинять на політичне життя країни; а гл. 6 веде мову про негативні наслідки їхньої діяльности для релігійного життя народу. Глава 7 містить алегоричну картину стосунків священиків і царського двору, а також повторну критику негативних результатів діяльности священиків.

Глави 8-10 зосереджено натомість на складних відносинах між законним поклонінням YHWH та незаконним – Ваалів і тельців, на внутрішньому становищі в країні (гл. 8) і на контактах із Асирією та Єгиптом (9:1-9), які поперемінно були то традиційними ворогами, то союзниками Ізраїля.

Починаючи з 9:10, подано чотири описи реального становища в Єфремі/Ізраїлі. Три з цих описів сягають стародавньої історії Ізраїля (зрада у Баал-Пеорі – 9:10-14; ситуація в Ґілґалі – 9:15-17 і війна в Ґів’ї – 10:9-15), а в 10:1-8 провіщено розмежування культу і монархії.

Останню частину (Ос. 11:1-14:1) написано в рефлексійному тоні й присвячено особистим стосункам YHWH з Єфремом. У вирішальні моменти YHWH промовляє від першої особи, меншає також кількість зауважень, скерованих до адресатів.

У фрагменті Ос. 11:1-9 пророк розмірковує про вибір Ізраїля в Єгипті й про науку, що її народ здобув у пустелі. Глава 12 містить розлоге порівняння поведінки Ізраїля та його пращура Якова. Нарешті, фрагмент Ос. 13:1-14:1 складається з неоднорідних елементів і звучить як ламентація YHWH через остаточно перервані стосунки з Ізраїлем.

Ос. 14:2-9 містить зауваження пророка на адресу народу (вв. 2-4) та великодушну обітницю YHWH (вв. 5-9), протиставлену кінцевим віршам із попередньої частини (13:14). Епілог, написаний у сапієнціяльному стилі (14:10), є рефлексією над змістом цілої книги.

Структурні елементи

Єдність Книги Осії засвідчують три елементи. Перший – це глибоке переживання особистих стосунків і досвід страждання, спричиненого їхнім розривом. Саме до цього досвіду апелював пророк у своєму трактуванні стосунків Бога з Його народом, які також може бути остаточно розірвано. Другий елемент – це обізнаність із проблемами, які завдають шкоди країні: з політичними, як-от неспроможність царів провадити народ у майбутнє відповідно до планів YHWH; з політично-релігійними, як-от негативний вплив священиків на життя країни; зі суто релігійними, як-от нездатність народу розпізнавати фальшиві чи ідолопоклонницькі культи. Третій елемент – це покликання на традиційну історію народу. Пророк тлумачить актуальну ситуацію і робить належні висновки, звертаючись до історії народу та до народних традицій.

Ці три елементи надають Книзі Осії єдности – можливо, навіть більшої, ніж в інших пророцьких книгах, адже діяльність пророка охоплює невеликий часовий період і її описано в порівняно короткому тексті.

Попередній запис

Даниїла 12

Видіння, яке відкрилося в гл. 10, сягає свого піку в Дан. 12. Автор Книги Даниїла був покликаний вести «багатьох» мудрими ... Читати далі

Наступний запис

Стильові риси

Як і в інших пророцьких книгах, у Книзі пророка Осії в деяких текстах YHWH говорить від першої особи, тоді як ... Читати далі