Загальне введення

Оскільки Книга пророка Даниїла та Об’явлення Івана Богослова розповідають про кінець світу, – вказуючи на способи розпізнання як ознак цього кінця загалом, так і, конкретніше, кінця сучасних «імперій зла», – то дехто з читачів уважає їх найважливішими книгами Біблії. Особливий інтерес тут представляє те, що тоталітарні уряди новітньої доби, як-от Японія часів II світової війни, забороняли читання Книги пророка Даниїла та Об’явлення Івана Богослова на окупованих територіях. Переконання в тому, що такі книги приховують небезпеку, є історично обґрунтованим. Уже в перші два століття нашої ери в Палестині культивування апокаліптичної літератури призвело до численних кривавих повстань проти Риму різноманітних єврейських угруповань, члени яких були переконані, що величезна військова перевага римських легіонів буде розчавлена під натиском ангельських воїнств. Це мало катастрофічні наслідки. Єрусалим було стерто з лиця землі та відбудовано вже як місто, «вільне від євреїв». І Палестина на цілі століття перестала бути батьківщиною для євреїв, якою була завжди ще від часів царя Давида (X ст. перед Р. Хр.). Таким чином, те, що наперед було задумане як руйнівне для чужоземних держав, сповнилося небезпекою для самих читачів.

Ця книга має наскрізь змішаний характер: вона і двокласифікаційна (наративна та апокаліптична), і двомовна (арамейською та єврейською), і двочасова (VI і II ст. перед Р. Хр.). Вона розповідає історію великого мудреця, натхненного Богом (якими були пророки) та здатного інтерпретувати знаки часу, як ніхто до нього (у чому він перевершив навіть патріярха Йосипа). Коротко кажучи, книга, яку ми збираємося читати, дуже незвичайна; це дивна книга. Її форма та стиль несподівані: її манера висловлюватись іноді відштовхує чи, принаймні, є загадковою. Вона сповнена ризиків неправильної інтерпретації. «Даниїла А» (гл. 1-6) пропонує історії, які легко можна віднести до категорії «інфантильних», тобто бідних за змістом і малоймовірних. «Даниїла Б» (гл. 7-12) представляє передрікання настільки фантастичні, а за фразеологією – такі заплутані, що цю частину книги можна запідозрити в маскуванні відсутности глибини думки. Не дивно, що в новітніх часах учені суворо засуджували апокаліптичних авторів, називаючи їх епігонами (блідими наслідувачами) класичних пророків, їхні видіння вважали штучними – навіть сфабрикованими – пророкуваннями post eventum (тобто, «після події», заднім числом). Та все ж у наші дні утримуються від таких наукових осудів. Видіння Даниїла визнано за непідробні духовні переживання. Цю книгу оцінюють на її ж власних межах, не намагаючись порівнювати із працями інших натхненних авторів або іншими літературними жанрами та не заганяючи її в заздалегідь приготований шаблон класичної мудрости чи пророкування. Визнання того, що історії в «Даниїла А» не наївні, а лише стосуються політичних потуг II ст. до Р. Хр., таких, як Антіох IV, прозваний Епіфаном, розкрило їхній символізм та показало, наскільки надзвичайно ефективними вони є як «добра новина» для гноблених. Що стосується «Даниїла Б», то ця частина книги претендує на те, щоб розкрити найглибші таємниці Всесвіту і всесвітньої історії. Ці таємниці стосуються кінцевого призначення творіння, кінцевої мети всього сущого. Апокаліптичний автор переконаний, що наближається кінець світу, а сам він наділений харизмою розуміння пророчих знаків. Перед його благоговійними очима заслону, яка покривала ці Божі таємниці, розірвано навпіл, від верху до самого низу (пор. із Мт. 27:51).

Попередній запис

Розділи 47-48

47 – Райське джерело Цей текст належить до найважливіших фрагментів Книги пророка Єзекіїля. Він розповідає про джерело життєдайної води, що ... Читати далі

Наступний запис

Характер книги

Книга пророка Даниїла відображає собою складний процес її укладання. Перша половина книги складається із коротких оповідань із пророком Даниїлом як ... Читати далі