Розділи 29-30

29:1-20 – Гроші

Ця секція присвячена позикам (29:1-7) і на початку містить виклад основних принципів: хто позичає ближньому, той зберігає заповіді Тори (Вих. 22:25; Лев. 25:35-37; Втор. 15:7-11; 23:19-20; 24:10-13), не можна накладати на ближнього ізраїльтянина відсотків, позичене потрібно повертати без зволікань. Далі автор розмірковує про небезпечні ситуації з позичанням грошей у 29:4-7. Є випадки, коли людині не повертають позику і так наживають ворогів собі на лихо. Наступний фрагмент зауважує, що милостиня (29:8-13) – це, згідно з Торою, гарна справа (див. Втор. 15:7), і звертає увагу на позитивні наслідки благочинности, використовуючи образ «скарбу» (див. Мт. 6:19-21; 19:21; Лк. 12:33; 16:9). Хоч Книга Приповістей не рекомендує поручатися за іншу особу чи передавати власність кредитору під заставу (див. Пр. 6:1-5; 11:15; 17:18; 20:16; 22:26-27; 27:13), Сирах у 29:14-20 схвально ставиться до цієї практики («Добра людина поручиться за ближнього свого»), але також радить взяти до уваги ризики й негативні наслідки. Його основний принцип щодо застави та всіх справ, пов’язаних із грішми, сформульований у 29:20: «Ближньому допомагай за твоєю спромогою, а й зважай на те, щоб самому не провалитись».

29:21-28 – Залежність від інших

Ситуація, описана в Лев. 25:35, така: «А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою». Якщо Тора розглядає ситуацію з позиції добродія, Сирах розглядає її з перспективи отримувача. У 29:21-22 автор говорить, що власний дім – це основа життя, яким би злиденним він не був. Навіть найменша незалежність протистоїть сорому залежности від доброти інших, які можуть ставитися до тебе як до слуги (29:25-26) і викинути тебе геть (29:27). Коментар, який завершує цю частину про «докори та зневагу від вірителя» (29:28), містить натяк про причину залежности, тому цей фрагмент можна віднести до попереднього абзацу.

30:1-13 – Батьки та діти

Батько має виховувати свого сина, тому що в перспективі це принесе його синові користь і покращить батькову репутацію в очах інших. Теорії Сираха про виховання дітей сьогодні звучать досить непереконливо, але в стародавні часи його думки не були чимось винятковим (див. Пр. 13:24; 19:18; 22:15; 23:13-14). Перша секція (30:1-6) містить роздуми про позитивні наслідки привчання сина до дисципліни, а друга (30:7-12) – розглядає негативні наслідки відмови від дисципліни. Фінальний вірш (30:13) підсумовує повчання: «Виховуй свого сина, ходи коло нього так, щоб ти не зазнав на собі його зухвальства». У цьому культурному середовищі ідеальний батько – суворий, неприступний (див. 30:9-10) та вимагає поваги. Цей фрагмент важливий для розуміння контексту, в якому Ісус пояснює. ким є Бог Отець. Ми маємо уникати проєктування сучасного концепту батьківства, який виник на Заході («Татусь»), на тексти НЗ, в яких Бога названо «Отцем».

30:14-25 – Щастя

Три важливі складові частини щастя – це міцне фізичне здоров’я (30:14-17), добре харчування (30:18-20) та гарний характер (30:21-25). Тоді як гарне здоров’я є ціннішим за золото й срібло, смерть краща за погане здоров’я. Подальший фрагмент присвячений харчуванню (30:18-20). Тут автор використовує досить похмурі стилістичні фігури, щоб донести таку думку, коли людина хвора і не може споживати їжі (розглядається як покарання від Бога, див. 30:19), тоді від доброї їжі стільки ж користі, як від харчів, розкладених на гробі, чи від жертви бовванові, і вона така ж безплідна, як дівчина, яку обіймає скопець. Позитивним наслідком гарного характеру є тривале життя (30:22; див. Мт. 6:27) та добре травлення (30:25).

Попередній запис

Розділи 25-28

25:1-11 – Щастя Які категорії людей щасливі? Дві з цих трьох секцій (25:1-2 та 25:7-11) є приповідками, що містять числівники. ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 31-33

31:1-11 – Багаті Чи дійсно багатство приносить щастя і праведність? Автор дає заперечну відповідь у чотирьох невеликих частинах. У першій ... Читати далі